Підпишіться на нас в Google
Росія активізувала свою кампанію з дезінформації в Польщі, використовуючи суперечливі моменти між Варшавою та Києвом для розпалювання напруженості. Про це пише Reuters з посиланням на польських чиновників та дослідників.
Аналіз, проведений Польським інститутом міжнародних відносин (PISM), показав, що кількість антиукраїнського контенту польською мовою в соціальних мережах збільшилася на 250% з того моменту, як один із військових підрозділів України отримав назву на честь Героїв УПА. У PISM зазначили, що значна частина зростання активності на цих та інших платформах була штучно створена за допомогою ботів. Це створило враження стрімкого зростання антиукраїнських настроїв.
Зазначається, що основна мета агітації полягала в роздуванні полеміки, а не в поширенні неправдивої інформації, що, на думку аналітиків, може бути новою російською тактикою дезінформації. Хоча в РФ це й заперечують.
Оскільки факти, що лежать в основі таких кампаній, часто є реальними, аналітики стверджують, що їх складніше виявити та припинити, ніж звичайну дезінформацію за допомогою фейкових новин.
"Подія реальна, але її інтерпретація нав’язується зовнішнім суб’єктом", – пояснив аналітик незалежного дослідницького проєкту Info Ops Poland Foundation Войцех Покора.
Експерти стверджують, що негативне ставлення до України не можна пояснити виключно іноземним впливом. На їхню думку, це також пояснюється втомою від майже 2 млн українських мігрантів, а також суперечками щодо імпорту зерна.
Вплив на вибори
Автори вважають, що антиукраїнська політика, яка зараз проводиться, може вплинути на вибори. Адже опитування громадської думки показують зростання підтримки ультраправих напередодні напружених парламентських виборів у 2027 році. На думку соціологів, політика щодо українців може стати ключовою темою виборів, оскільки опитування показують, що нинішній проєвропейський уряд Туска може зіткнутися з труднощами в утриманні влади наступного року.
Хоча Польща залишається вірним союзником України у війні проти Росії, опитування громадської думки свідчать про погіршення підтримки України. Опитування IBRiS, опубліковане на початку минулого місяця, показало, що 33,6% респондентів заявили про погіршення свого ставлення до українців після конфлікту, пов’язаного з Другою світовою війною.
В окремому дослідженні IBRiS, опублікованому минулого місяця, було встановлено, що підтримка продовження військової допомоги Україні впала з 78% у 2022 році до 52%.
Реакція ЄС на напади на українців у Польщі
Нагадаємо, що Європейська комісія стежить за виконанням Польщею європейського законодавства щодо боротьби з расизмом та ксенофобією – це стало реакцією на часті випадки насильства щодо українців у країні.
Як свідчить статистика Головного управління поліції Польщі, протягом перших шести місяців 2026 року українці подали на третину більше заяв до правоохоронних органів, ніж минулого року за той самий період.
