Для надання Україні запрошення на вступ до НАТО потрібен консенсус усіх країн-членів, а його ще не досягнуто. Про це розповів генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю українському телемарафону.
"Усі ми погоджуємося, що Україна стане членом НАТО, ми підтримуємо рух України до Альянсу. Потрібно мати натівське озброєння, відповідати натівським стандартам, створити оборонні інституції. І ми будемо працювати разом, допомагатимемо Україні на шляху до НАТО. Та для надання запрошення потрібен консенсус. Ми поки що не досягли консенсусу у справі надання запрошення, але вже досягли консенсусу у наданні військової допомоги. Потрібно працювати у цьому напрямку", – розповів Столтенберг.
Він також прокоментував зняття обмежень на використання українцями західної зброї проти агресора по об’єктах на території РФ. Столтенберг підкреслив, що Україна має право на самозахист і це передбачає право знищувати легітимні військові цілі на території агресора, наприклад ракетні установки, з яких обстрілюють Харків.
"Маємо не забувати, що ця війна розв’язана Росією, як агресором. Росія окупувала частину України. Україна має право на самозахист. Це право включає право знищувати легітимні військові цілі на території агресора – Росії. Ми надали 99% військової допомоги Україні, хоча накладені певні обмеження на використання цього озброєння. Проте ці обмеження ми послабимо, оскільки Росія розпочала новий наступ на півночі, біля Харкова. Вони атакують з російської території, і Україна має право знищувати ракетні установки, з яких обстрілюють Харків. Отже, обмеження поступово скасовуються, і це допоможе українцям захищатися", – сказав Столтенберг.
Він зауважив, що зараз Росія платить за нову наступальну операцію, яку розпочала влітку, "дуже високу ціну - тисячі людей, тисячі одиниць техніки".
"Звісно, українцям важко боротись із російською навалою, тривалий час обговорювалось надання допомоги Україні. США 6 місяців не могли проголосувати за пакет допомоги Україні, європейські союзники затримувалися із передачею обіцяного озброєння. Тепер все змінилося. США узгодили надання допомоги Україні на суму 61 млрд долларів. Сьогодні ми ухвалили рішення про створення команди підтримки України. Отже допомога Україні буде більш інтенсивною і сильною", - запевнив Столтенберг.
Водночас, за його словами, про направлення військ НАТО в Україну мови не йде.
"НАТО з самого початку заявило, що підтримає Україну і ми справді надали велику підтримку Україні. Ми в НАТО домовилися, що здійснюватимемо підготовку українських військових. Проте НАТО завжди підкреслює, що ми не є стороною конфлікту і тому не посилаємо наші війська в Україну", – сказав генсекретар НАТО.
На запитання, чи Путін здатен застосувати ядерну зброю, він відповів коротко: "Ми чули багато погроз про застосування ядерної зброї від президента Путіна. Їх мета – зупинити нас у підтримці України. Проте ці загрози не марні. Президент Путін має знати, що у ядерній війні немає переможців".
За словами Столтенберга, НАТО зробило вже низку висновків з війни Росії проти України.
"Нам потрібно створити більші запаси озброєння. Після закінчення холодної війни ми їх скоротили. У ХХI сторіччі війна дуже змінилася у порівнянні з попередніми війнами. Тепер війна скомбінована з дронами – потрібно застосовувати нові технології, робити висновки з одержаних уроків. Ми домовилися створити разом з українцями спільні центри підготовки у Бидґощі (Польща). Будуть вчитися українці в нас, а ми - в них", – зазначив Генсек НАТО.
Саміт нато в липні
Як повідомляв УНІАН, у липні країни НАТО проведуть ювілейний саміт у Вашингтоні, аби відсвяткувати 75-ту річницю існування альянсу. Україна сподівається отримати офіційне запрошення на приєднатися до НАТО під час цієї події. Президента України Володимира Зеленського запрошено до участі у вашингтонському саміті НАТО в липні.
У квітні Столтенберг сказав, що країни НАТО навряд чи дійдуть консенсусу щодо запрошення України в Альянс на липневому саміті. Він зауважив, що відповідне рішення вимагає згоди від усіх 32 країн-членів Альянсу.
За словами Столтенберга, Україна сьогодні ближча до членства, ніж будь-коли, але підкреслив, що їй ще потрібно багато зробити, аби відповідати стандартам блоку.
Однак, за даними The New York Times, принаймні дві країни виступають проти цього - Сполучені Штати та Німеччина.
