Один невідомий, але мудрий автор влучно підмітив: “У сучасному мистецтві розібратися легко: що висить на стіні — живопис; що можна побачити ззаду — скульптура”. З астрономічною швидкістю пізнавати ази мистецтва вирішив голова Хмельницької облдержадміністрації Василь Ядуха, який раптово захопився монументальним спорудженням. На все про все керманич краю відвів трохи більше півроку. Тобто у день 20-ої річниці Незалежності України скульптурне творіння під назвою “Віра. Надія. Любов” має милувати око подолян у центрі Хмельницького, на квадраті біля облдержадміністрації, обласної та міської ради, де за радянських часів стояв Володимир Ленін.
Готувалися десять років
У пресі та виступах спічмейкерів від обласної влади згадування про монументально-скульптурну композицію “Віра. Надія. Любов” датується торішнім та цим роками. Щоправда, історія непересічної скульптури тягнеться ще з 1999 року. Як розповів один із авторів, Народний художник України Микола Мазур, виготовлення розпочалось у Київському художньо-виробничому комбінаті “Художник”. Замовником виступило управління капітального будівництва Хмельницької міської ради. До речі, головний монумент області ще тоді планувалося виливати з бронзи і на ці потреби необхідно було 2 млн. грн. Певну частину коштів вдалося освоїти. Однак далася взнаки політична кон’юнктура і реалізація проекту опинилася у підвішеному стані. Крім того у 10 разів (!), тобто до 20 млн. грн зросла загальна вартість цього зразка мистецтва.
“Торік питання про зведення монументально-скульптурної композиції “Віра. Надія. Любов” знову з’явилося на порядку денному. Ми пішли на пошуки здешевлення матеріалу. Зупинилися на штучному камені — полікомпозитний матеріал. При цьому в чотири рази здешевили монумент!” — наголосив Микола Мазур.
За його словами, в основі композиції — постаті трьох давніх українських берегинь Віри, Надії, Любові. Тріада розміщена на великому колі, яке символізує вічне, нерозривне коло буття і спадкоємності поколінь. У цьому ж колі — фігури лелек; кетяги калини, грона винограду — символи родючості і єдності; рушники, якими здавна українські матері благословляють своїх дітей. На зворотному боці композиції — кобзар з кобзою — виразник дум і надій українського народу. Розміри монументу становлять 9х7,8х5 метрів.
“Прошу, не плутати цю скульптуру з пам’ятниками — у них немає нічого спільного. Адже слово “пам’ятник” означає “пам’ять”. Відповідно, їх зводять на честь певних визначних подій, загиблих, явищ (землетрусів, вибухів тощо). “Віра. Надія. Любов” — це монументальна скульптура, яка розрахована на майбутнє. Це формування нового бачення України. Ключова тема монументу стосується непрямих цитат з історії та етнографії. Вважаю, що кожен період має залишити після себе наступним поколінням архітектуру та скульптуру”, — зазначив митець. Разом з тим Микола Мазур закликав усіх не створювати ілюзії навколо високих гонорарів авторам монументу.
Чи не найголовнішу роль у насиченні інформаційного потоку тезами про негайну добудову відіграв губернатор Василь Ядуха. Публічні лобіювання з його боку спершу відбулися 22 лютого на засіданні колегії облдержадміністрації, де він патетично заявив: “Ми маємо щось залишити по собі для нащадків. Нехай ця скульптура стане окрасою центрального майдану області. Зрозуміло, що політичні опоненти будуть говорити, мовляв, тих пару копійок краще спрямувати на щось інше. Однак наш обласний центр немає масштабних скульптур, якими можна похвалитися. Немає монументів, до яких приїжджали б люди і казали, що це — окраса Хмельницького”. Аналогічна промова була зачитана перед депутатами обласної ради.
“В долі” — однопартієць
“Спільно, толокою ми зможемо зробити цю добру справу. Плануємо відкрити у банку рахунок для благодійної допомоги на зведення скульптури”, — зазначив Ядуха на засіданні колегії облдержадміністрації. Однак гуманізм чиновника міліє на очах і створює підґрунтя для грошових маніпуляцій.
На офіційному сайті ОДА зазначається: “З метою прискорення збору необхідних коштів відкрито спеціальний рахунок, на який кожен зможе внести свою посильну частку у цю благородну справу”. І наводиться ім’я одержувача “одноразового безповоротного благодійного внеску” — це благодійний фонд “Щедрість”. Благодійна організація зі символічною назвою, як виявилося, належить правій партійній руці Ядухи — заступнику голови Хмельницької обласної організації Партії регіонів Михайлу Войтюку. Цей факт підтверджує Головне управління юстиції у Хмельницькій області, яке зареєструвало фонд “Щедрість”30 липня минулого року під номером свідоцтва 113.
Напрошується логічне запитання: “Чому з більше сотні обласних благодійних організацій переможцем стала маловідома “Щедрість”? Вочевидь поява на теренах області благодійного фонду “Щедрість” не випадкова. Адже він виник паралельно, коли до влади на Хмельниччині прийшли регіонали. А, отже, мета та ціль молодої, без досвіду організації, припускаємо, навряд чи зводитиметься тільки до благодійництва. Тим паче, що на їхньому боці закон. Відповідно до статті 21 Закону України “Про благодійництво та благодійні організації”, “фінансова діяльність, спрямована на благодійництво, не розглядається як підприємницька або інша прибуткова діяльність”. Окремі привілеї законотворець залишив для фінансових донорів благодійних організацій: “Фізичні та юридичні особи, які віддають частину своїх прибутків, заощаджень або майна на благодійну діяльність, користуються податковими та іншими пільгами відповідно до законодавства України”.
Нам вдалося поспілкуватися з керівником благодійного фонду “Щедрість” Михайлом Войтюком. Михайло Дмитрович на початку бесіди неохоче говорив, мовляв, жереб на його організацію випав саме через привабливу назву, як він висловився, “по формі”. У той же час не приховував задоволення: “Кожен благодійний фонд мав би за честь проводити фінансування такої ідеї”. Коли мова зайшла, хто ж таки пана Войтюка попросив узяти шефство над благодійними грошима, він намагався зійти зі слизької доріжки. “Мене запитали, чи не заперечую я робити таку справу — фінансувати цю скульптуру. Я погодився і сподіваюся виправдати довіру”. На ще одне уточнююче запитання про конкретні прізвища осіб, Михайло Дмитрович розколовся: “Тут немає ніякого секрету. Розмову зі мною вели відповідальні за цю справу: Лілія Бернадська (заступник голови ОДА — авт.) та Вадим Гаврішко (донедавна гуманітарний заступник, а нині перший заступник голови ОДА — авт.). Вони вдвох працюють навколо проекту” (з якого це дива, представники виконавчої влади, а не облради чи міста перейняли функції завгоспа, розпорядника коштів та керівника? — Авт.).
Небалакучим виявився Войтюк і у питанні, які проекти, крім згаданого, веде благодійний фонд “Щедрість”. Сказав, що планує дати певну суму коштів на будівництво храму у селі Печеськи Красилівського району. “Фонд молодий, ми зараз лише контакти наводимо. Працюємо з громадськими організаціями…”, — зауважив керівник.
Тепер про кошторис монументально-скульптурної композиції “Віра. Надія. Любов”. Загальна її вартість становить 4,5 млн. гривень. З них, як уже говорилося, 1,5 млн. грн виділить обласний бюджет. Ще 1 млн. гривень дасть міська скарбниця Хмельницького. Решту — 2 млн. грн влада планує залучити від спонсорів. За словами того ж таки Войтюка, на спецрахунок фонду почали надходити кошти. Він переконаний, що у стислі терміни вдасться зібрати потрібну суму грошей, оскільки “люди перейнялися ідеєю будівництва монументально-скульптурної композиції”. Від себе додав, що готовий пожертвувати на монумент власні гроші: “Я дам 100 гривень зі своєї пенсії”. Насамкінець пан Войтюк пообіцяв, що благодійні кошти повністю матимуть цільове використання. У кого ж виникнуть сумніви у прозорості, пообіцяв організувати перевірку з боку правоохоронних органів.
Будемо сподіватися, що центральний майдан Хмельницького цьогоріч таки матиме унікальний зразок мистецтва. Фінансову чистоту справи залишаємо на совісті регіоналів та благодійного фонду “Щедрість”.
Такий вигляд матиме центральна площа Хмельницького після встановлення монументу
Віталій Тараненко,
власний кореспондент УНІАН у Хмельницькій області
