Українці, приїжджайте до Росії! Якщо у Москві давно вже зачекалися родичі або ви не один рік збиралися на екскурсію до північної столиці Росії, відвідати музеї, сфотографуватися на фоні Кремля, “добром пожалуйте!” На вас чекають зручні зали аеропортів Пулково і Шеремєтьєво, затишна ніч у районному Брянському відділенні міліції.
Російська гостинність... Чому мене вже 10 років запрошують в гості до Фєдєрації, але я і досі не збираюся. Мабуть, тому, що міліція в московському метро завжди побажає “приємного відпочинку”, а ще раніше російські прикордонники серед ночі попросять перетрусити речі, і це – якщо вони ще будуть в гарному настрої. І – головне – якщо вас немає у чорних списках.
Це про них сказав днями міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. До того ж просто в очі своєму українському колезі – Арсенію Яценюку. Мовляв, так, і у нас – як і у вас (в Україні) є списки небажаних до в’їзду осіб. Щоправда, хто ж йому доніс про існування таких списків в Україні, - мовчок.
Єдині списки “небажаних” росіян, здається, кожна собака знає. А за що їх сюди пускати не хочуть – кожна друга. Що вже казати про самих винуватців. Я би їх з Росії взагалі нікуди не випускала б. Але ж у Росії – жорстка, майже клінічна, форма демократії. Там на таке не підуть.
Зате російські списки щодо українців – явна робота тамтешніх кагебістів. І стиль роботи такий самий. Приїхав у пєровпрєстольную радник Президента України Микола Жулинський (що цікаво, разом із сім’єю, по родинних справах) – не пускають. Сім’ю пускають, а чиновника – ні. Як і звикли кагебісти (і не в останню чергу – на чолі з президентом) – без пояснень, без аргументації: геть! От і довелося українському світилові ночувати на лавочках аеропорту, щоби хоч з найближчої можливості назад вилетіти.
Щось подібне, якщо згадаєте, було з Порошенком – людиною, також близькою до Ющенка.
Звісно, так пощастить не будь-якому українцеві. Не пощастить, скажімо, донецькому бізнесменові. Не зустріне його в московському аеропорті делегація в погонах і не запропонує розміститися у комфортному залі очікування. Не пощастить так навіть Бабі Парасці (хоча, хто його зна!) і будь-якому рядовому українцеві, якщо тільки він, скажімо не має бізнес-інтересів у Росії або не засвітився на котромусь фото з Ющенком ще за часів Помаранчевої революції.
А всім іншим – ласкаво просимо!
Наталка Лущенко
