Підпишіться на нас в Google
Наша планета зараз мала би поступово занурюватися в новий льодовиковий період, однак глобальне потепління, спричинене людиною, докорінно зламало цю тенденцію. Таких висновків дійшли автори нового дослідження, про яке розповідає видання Ars Technica.
Дослідники вивчили льодовикову шапку Барнса на острові Баффінова Земля в Канаді. Вона є останнім фрагментом Лаврентійського льодовикового щита, який у період максимального поширення вкривав більшу частину Канади шаром льоду завтовшки близько трьох кілометрів.
За результатами дослідження було встановлено, що приблизно 3600 років тому цей льодовиковий щит досяг мінімальних розмірів, після чого поступово почав відновлюватися. Провідний автор роботи, геолог Колумбійського університету Ніколас Янг, пояснює, що встановити хронологію цього процесу вдалося завдяки рослинам, які залишилися під льодом, та аналізу гірських порід.
На відміну від багатьох інших льодовиків, льодова шапка Барнса примерзла до корінної породи. Це дозволило зберегти рештки рослинності, яку лід накрив під час свого просування. Радіовуглецеве датування таких зразків із сусідніх льодовикових шапок свідчить, що їхнє розширення почалося близько двох тисяч років тому.
"Усе це означає, що всі ті льодовикові шапки там почали просуватися або знову розростатися лише приблизно 2000 років тому", – цитує Янгa видання.
За словами науковців, тоді зниження кількості сонячної енергії, що надходила до високих північних широт, переважило зігрівальний вплив невеликого зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері. У результаті льодовики почали розширюватися, хоча до настання повноцінного льодовикового періоду залишалося ще кілька десятків тисяч років.
Ситуація змінилася після початку промислової революції. Викиди парникових газів різко прискорили потепління, і приблизно з 1960 року льодовикова шапка Барнса знову почала відступати на північ. Відтоді її край відступив на 200–800 метрів.
Нині вся поверхня льодовика тане влітку, а новий лід практично не утворюється. За прогнозами дослідників, льодовик Барнса може зникнути протягом кількох наступних століть.
На думку Янга, людство не стільки врятувалося від неминучого льодовикового періоду, скільки порушило природний кліматичний цикл, який тривав мільйони років.
"Ми маємо докази того, що люди, а точніше парникові гази, фактично припинили один із найстабільніших циклів на Землі", – підсумовує науковець.
Новини науки
Як писав УНІАН, через 40 років після аварії на ЧАЕС вчені виявили, що частина радіоактивних мікрочастинок зберегла свою первісну кристалічну структуру значно краще, ніж очікувалося. Деякі уламки ядерного палива залишаються хімічно стабільними та можуть довше утримувати радіоактивні речовини всередині.
Також ми розповідали, що танення льодовиків близько 2,4 млрд років тому принесло до океанів фосфор і сірку, запустивши процеси, які сприяли накопиченню кисню в атмосфері Землі. Це стало ключовим чинником Великої кисневої події, коли завдяки активності мікроорганізмів і захороненню органічної речовини вміст кисню почав суттєво зростати.
