Публічні газові розбірки 2 вересня навіяли песимістичні думки. Якщо новини з Москви не чергове знущання, а чистісінька правда, то всі надії на те, що влада нарешті взялася за розум і зробила остаточний вибір на користь європейського цивілізованого шляху розвитку, провалилися.
Заяви щодо протистояння російській «газової» агресії, які, здавалося, останнім часом дедалі більше переходили в розряд ультиматуму (що в принципі викликало повагу - треба ж, зважилися!), можуть виявитися відвертим лицемірством, від чого особливо боляче, вірніше гидко. Якщо так, то прогиналися і прогинатимемося перед Кремлем, хоча всі шанси виграти хоч би в газовому питанні є. І це може стати початком дійсної незалежності.
Прем`єр-міністр Микола Азаров 1 вересня під час лекції для студентів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка заявив, що «незважаючи на те, що звучить від нашої дружньої Росії, яку ми дуже цінуємо і з якою ми дуже хочемо будувати абсолютно нормальні рівноправні дружні економічні інтеграційні відносини, ми ще раз спробуємо домовитися. Якщо цього не відбудеться, то, безумовно, вся відповідальність за наслідки ляже на тих керівників, які не хочуть прислухатися до наших аргументів». При цьому він додав, що Україні не потрібні знижки на газ, а необхідний новий договір. «Нам кажуть: Митний союз - і тоді ви одержите певну знижку. А ми говоримо - нам не потрібні знижки, нам необхідна нормальна угода, за якою ціна на газ, який ми купуємо, не повинна бути вищою, ніж у Німеччині», - сказав Азаров.
Спробою, як з`ясувалося вже 2 вересня, є реформування «Нафтогазу», причому за найкоротший час. Саме про це говорять останні десять років експерти як європейські, так і вітчизняні. Рішення мудре, воно є умовою перегляду газових угод, а також економічно вірним напрямом у плані порятунку нафтогазової галузі, яка останнім часом дедалі більше нагадує корумповане болото. Така заява прем`єра не могла не викликати схвалення - у ПЕК настають «прозорі» зміни.
Як пояснив прем`єр, "з`являться нові суб`єкти, а "Нафтогаз" як суб`єкт господарювання припинить своє існування. Буде ліквідаційний період, і через певний час після дотримання всіх необхідних формальностей діятимуть на цьому ринку абсолютно інші нові компанії і, природно, через це всі угоди, які існують на сьогоднішній момент, повинні бути переглянуті». При цьому, за його словами, всі кредитні зобов`язання НАК перебувають під гарантією держави і будуть виконані.
І що важливо, він заявив з повною упевненістю - угода про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом буде підписана до кінця року.
Хіба не привід для позитивного настрою - газовий тиск Росії буде знятий (нехай навіть доведеться йти на судовий розгляд), ніяких Митних союзів, попереду європейські перспективи. Та й перед світовою громадськістю не соромно - припинили спину гнути. А Росія відверто лукавить, що не боїться Феміди. Європейські компанії одна за одною добиваються справедливої ціни на газ в Стокгольмському арбітражі - Shell, французька GDF Suez, італійська ENI, німецькі концерни RWE і E.ON змогли довести необґрунтованість російських цін. Про те, що настроїлися поповнити список переможців у протистоянні російському газовому монополістові, заявили польський концерн PGNiG, а також Туреччина. Більше того, «Газпром» вже знизив ціну на газ Греції, пообіцяв поблажки Латвії і Естонії, які в принципі настроєні прибрати «Газпром» зі своїх ринків.
Зважитися з урахуванням «дружніх» відносин на газову війну з Росією - довго очікуваний від влади вчинок. Як кажуть: бурхливі оплески. Та ба. Москва «опустила» в одну мить. Голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що «Нафтогаз» припинить своє існування тільки після злиття з «Газпромом».
«Звичайно, після злиття з «Газпромом» «Нафтогаз України» як суб`єкт господарювання припинить своє існування, буде ліквідаційний період, і через певний час після настання всіх необхідних формальностей діятиме на цьому ринку абсолютно інша нова компанія. І через це всі угоди, які існують на сьогоднішній момент, будуть переглянуті», - прокоментував він заяву Миколи Яновича.
Якщо це не черговий виверт Кремля, то інакше як мерзотною назвати поведінку нашої влади не можна. Скільки можна «заспокоювати» електорат. Якщо плебейське «злиття» виявиться правдою, то варто будувати свої плани за наступним принципом: «Газпромукргаз» - Митний союз - Марш незгодних.
Адже все могло бути інакше, якби не традиційний багаторічний «двостільцевий» принцип наших верхів. А розплата за цю звичку - «геморой», причому не для них, а для України. У них все буде нормально. Бурхливий потік доходів від статей газових договорів, які завжди залишаються під грифом «таємно», оскільки є «комерційною таємницею», поллється до кишень і не дасть продірявитися віпівським бюджетам. А доходи українців як не можна було назвати доходами, так і не називатимуться.
Як хочеться, щоб заява Міллера була тільки злим знущанням. Можливо, найближчим часом все з`ясується. Віктор Янукович відбув до Таджикистану на засідання Ради голів держав СНД. Там вже знаходиться Дмитро Медведєв. Може, особиста зустріч двох президентів допоможе поставити крапки над «і» або хоч би досягти певного компромісу в газовому питанні. Але прес-секретар голови російської держави Наталія Тімакова вже заявила, що окрема зустріч президентів Росії і України в рамках саміту не планується.
Щоправда, прес-секретар прем`єр-міністра Віталій Лук`яненко, коментуючи заяву Міллера, сказав, що питання про злиття «Нафтогазу» з «Газпромом» не обговорювалося і не обговорюється. За його словами, «реформування НАК є внутрішньою справою України і буде проведене для модернізації і підвищення ефективності роботи нафтогазового сектора».
Стара розмова, та не віриться.
Нана Чорна
