В Україні мешкає незвичайна комаха горбатка-бізон, яка колись прибула сюди з Північної Америки. Це – агресивний шкідник виноградників і плодових дерев.
Фото цієї істоти оприлюднили фахівці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. За словами дослідників, горбатка-бізон (Stictocephala bisonia) - одна з найекзотичніших комах підряду цикад, що нині мешкає в Україні. Цей дрібний вид, довжина якого не перевищує 10 мм, отримав свою назву через характерний вигин спини, схожий на горб самця бізона.
"Жорстка передньоспинка комахи, мов корона з двома боковими шипами, піднімається над головою і завершується гострим відростком над черевцем, захищаючи м’яке тіло від хижаків", - розповіли науковці.
Йдеться, що, завдяки цим виростам, горбатка-бізон на рослині може здаватися колючкою, яка слугує "прибульцю" своєрідним захистом - коли птах намагається схопити необережну комаху, шипи заважають їй проковтнути здобич.
"Саме так працює природний захист, відточений еволюцією", - наголошують науковці.
Дослідники розповідають, що вперше появу цього виду в Європі зафіксували в Угорщині у 1912 році, куди він потрапив із саджанцями рослин. На півдні континенту горбатка швидко проявила себе як агресивний шкідник виноградників і плодових дерев. В Україну вона заселилася приблизно через півстоліття, що пов’язують із потеплінням клімату. Втім, поки її вплив як шкідника не такий помітний, як у багатьох інших інвазійних видів.
Горбатка-бізон, йдеться у повідомленні, живиться соком різних трав і дерев: в’яза, верби, акації, а також плодових культур. Важливу роль у її розвитку та поширенні відіграють північноамериканські рослини - золотарник канадський, амброзія полинолиста, клен ясенелистий і дикий виноград п’ятилистий.
Більше новин про Чорнобильській заповідник
Як писав УНІАН, нещодавно у районі Чорнобиля дослідники натрапили на стадо здичалих корів. Понад 10 масивних тварин уважно оберігали двох майже чорних телят, що значно підросли за літо. Тварини згрупувалися і спостерігали за науковцями, поки ті намагалися порахувати їх та зробити гарні фото. Потім стадо несподівано розвернулося, стрімко перейшло водну перешкоду і миттю зникло серед дерев. Після "зникнення" тварин у дослідників залишилося відчуття неповторності моменту.
