Історія тієї війни завжди залишатиметься для України однією з найболючіших тем. Наша країна з 1941-го по 1944-й роки залишалася одним з основних театрів бойових дій, в результаті людські і економічні втрати України досягли страхітливих масштабів. Але найстрашніше полягає для нас у тому, що українцям в тій війні, частіше ніж іншим європейським народам, доводилося стріляти один в одного. З того часу країна розділилася на «комуняк» і «бандерівців» і краю цій ворожнечі не видно. Ця рвана рана не дає нам відчути себе єдиним народом, що породжує величезну кількість проблем, від політики до економіки включно. А тому будь-якій спробі спекулювати на цій темі ми повинні давати нещадну відсіч. Українці заслуговують права займатися болісним пошуком внутрішнього компромісу в тиші. Але рік за роком, напередодні 9 травня саме це право у нас намагаються відняти.
Всьому вище і нижческазаному передували дві події.
Росія: 7 травня телекомпанія НТВ оголосила, що знімає з ефіру військову драму "4 дні в травні", яка викликала негативну реакцію ветеранів. "Намір НТВ показати напередодні Дня Перемоги 7 травня фільм режисера Ахима фон Борріса "4 дні в травні" викликав украй негативну реакцію ветеранських організацій і окремих глядачів - учасників Великої Вітчизняної війни... Оскільки в наміри НТВ не входить будь-яким чином псувати свято поколінню переможців, генеральний директор телекомпанії визнав необхідним внести до сітки зміни", - йдеться в повідомленні прес-служби НТВ.
Україна: 5 травня телеканал ICTV, незважаючи на величезну кількість звернень у соціальних мережах з проханням зняти з ефіру фільм «Ми з майбутнього 2», продемонстрував його в прайм-тайм. Як відомо, прокат фільму «Ми з майбутнього 2» був заборонений в Україні. У лютому 2010 року Міністерство культури України підписало відповідний документ. У висновках експертної комісії Мінкульту особливо наголошувалося, що "деякі епізоди картини є провокаційними в моральному відношенні і викликають особливе занепокоєння, виходячи з того, що фільм перш за все спрямований на молодіжну аудиторію. У цих епізодах простежується тенденція до порушення міжнаціональної ворожнечі та суб`єктивний погляд на історичні поді".
Для тих хто не в курсі, автори фільму постаралися не залишити у глядача щонайменших сумнівів у тому, що «звірства» бійців УПА можливо порівняти хіба що з діями каральних загонів СС.
Ну що ж, як мовиться, «два мира — два Шапиро». Але може не варто поспішати з висновками, можливо німецько-російсько-український фільм «4 дні в травні» справді «плямує світлу пам`ять полеглих у боротьбі з фашистськими загарбниками». І відверто пропагандистський «Ми з майбутнього-2» на його тлі лише фантастичний бойовик без претензій на історичну достовірність.
Ось короткий опис сюжету картини «4 дні в травні»: Останні дні перед капітуляцією нацистської Німеччини. Померанія, узбережжя Балтики. Підрозділ Радянської армії з семи осіб на чолі з капітаном залишено для розвідки і спостереження за пересуваннями відступаючого супротивника. Група розташовується у великій будівлі — притулку для дівчат-сиріт. Поблизу опиняється загін вермахту, який чекає транспорт для евакуації в Данію. Обидві сторони, розуміючи, що війна практично завершена, не хочуть вступати в бій і обирають вичікувальну позицію.
8 травня 1945 року в притулок приїжджає майор, безпосередній командир підрозділу, в який входить розвідгрупа. Він п`яний з нагоди капітуляції Німеччини. Майор намагається згвалтувати одну з німецьких дівчат. Капітан обеззброює його і припиняє цю спробу. Бажаючи усунути свідків своєї непристойної поведінки, майор оголошує, що в будівлі засіли переодягнуті власівці, і силами свого підрозділу починає штурмувати притулок. Для захисту дітей на допомогу радянським розвідникам приходить німецька частина. Спільно їм вдається забезпечити безпечний відхід сиріт на риболовецькому баркасі в Данію.
Фантастика скажете ви, а ніхто і не сперечається, хоча фільм нібито і заснований на реальних подіях, які щоправда не знайшли документального підтвердження. Проте автор візьме на себе сміливість стверджувати, що знято «4 дні в травні» дуже непогано (головну роль у фільмі виконує народний артист РФ Олексій Гуськов) і зі своїм головним завданням — нагадати про те, що гуманізм залишається в людині навіть у найстрашніших обставинах, картина цілком справляється.
Проте ряд російських громадських організацій, зокрема ветеранських, «затаврували» цей фільм, як «історичну фальшивку і акт національної зради». Знову таки не сперечатимемося з їх правом на власну думку, і звичайно не дорікатимемо НТВ за рішення відмовитися від показу фільму. Не треба лізти зі своїм статутом у чужий монастир, хай росіяни самі вирішують, що, коли і де вони хочуть дивитися. Відзначимо лише, що називаючи «4 дні в травні» історичною фальшивкою, російські ура-патріоти дають своїм українським колегам чудовий привід ще раз відігратися на тому ж «Матчі смерті». Добре відомо, що події, описані в цьому блокбастері, не мають анінайменшого відношення до реальної історії.
Що ж до фільму «Ми з майбутнього 2», то короткий зміст цієї «саги» не заслуговує переказу, унаслідок абсолютної історичної заангажованості авторів фільму. Фільм практично ні на міліметр не йде убік від трактування подій Другої світової війни, прийнятої в СРСР, де як відомо історична наука була повністю підпорядкована генеральній лінії ЦК КПРС. Подякуємо телеканалу ICTV, за те що він зайвий раз нагадав нам про те, що масовий російський кінематограф, як і кіноіндустрія СРСР, чітко відпрацьовує державне замовлення, сотнями штампуючи агітки на військову тематику. І всі вони рано чи пізно опиняються на українських екранах, не просто засмічуючи ефір низькоякісною продукцією, а формуючи спотворене ставлення до найважливіших питань історії.
На завершення хотілося б повідомити, що 8 травня в 22:25 телеканал Інтер має намір показати своїм глядачам фільм «4 дні в травні». У «правильних» російських ЗМІ реакція блискавична: «Кінофальшивку, яку обпльовували у Росії, прихистила Україна». Отакі справи, про нас непокояться, коли ж вона закінчиться та турбота?
Петро Черних
