Питання вибору напряму економічної інтеграції звучить сьогодні саме так. І головна проблема України в тому, що воно досі не стало риторичним.
Перші результати функціонування Митного Союзу (МС) у складі Росії, Білорусі й Казахстану цілком виразно видно в Україні – в першу чергу, на прикладі експансії білоруських товарів. Кіоски «продукти з Білорусі», «косметика з Білорусі», «товари з Білорусі» ростуть як гриби після дощу в українських містах, витісняючи українського товаровиробника з національного ринку. (При цьому важливо зазначити, що згідно з маркетинговими дослідженнями, українці достатньо високо оцінюють якість білоруських товарів, зрозуміло, в категорії «дешевих»).
Річ у тім, що завдяки правилу МС про «рівнодоступність до енергоносіїв», Білорусь з початку 2012 року одержує російський газ за ціною $130 – 160 за тис. куб., кінцевий білоруський споживач доплачує ще 20%. Що і робить білоруського товаровиробника конкурентоздатним навіть на українських ринках.
З наступного року Білорусь перейде на уніфікований тариф при транзиті вантажів через РФ, що означає його зниження в 2,5 – 3,5 рази.
Зрозуміло, такі ж преференції (в першу чергу – більш ніж двократне зниження ціни на газ) може одержати від МС і Україна. Але цим, цілком конкретним економічним вигодам, наші євро-романтики протиставляють чисто політичні гасла про незмінність європейського вибору України. І тут розумій, як хочеш: або європейська інтеграція важливіша за всі ці меркантильні розрахунки, або, навпаки, європейська інтеграція веде до економічних вигод автоматично.
Можливо, саме тому ми досі не бачили від наших євро-романтиків ніяких цифр, які б підтвердили вигоду від вступу України до «всеосяжної і поглибленої зони вільної торгівлі з ЄС» («ЗВТ+»). Насправді ж, такі цифри існують, тільки демонструвати їх нашим євро-романтикам абсолютно «не з руки». Згідно з офіційними розрахунками Мінекономіки, «ЗСТ+» з ЄС принесе Україні:
- зростання експорту на 3,1%, імпорту – на 6,7%, тобто помітне погіршення сальдо зовнішньоторговельного балансу;
- скорочення випуску вітчизняної продукції на 1,13%;
- падіння ВВП на 0,42%;
- скорочення робочих місць більш ніж на 32 тис.
Згідно з тими ж офіційними розрахунками Мінекономіки, зростання українського ВВП від вступу в МС складе більш ніж 2%. Приріст очікується у всіх 37 галузях української економіки. Правда, це можливо у разі ухвалення країнами, що входять до МС, наступних українських умов:
- відміна експортних мит на нафту і нафтопродукти;
- зниження цін на газ до рівня внутрішнього ринку РФ;
- відміна російських захисних заходів і гарантії погашення можливих (у разі вступу України в МС) компенсаційних вимог СОТ.
Ось вам і короткий опис того, як потрібно враховувати національні інтереси, і як їх відстоювати!
P.S. Якщо Ви людина мисляча і вагаєтесь відносно напряму інтеграції, то дозвольте повідомити Вам тільки три беззаперечних, але неафішованих, факти:
1. Де-факто зону вільної торгівлі з ЄС Україна вже має в рамках СОТ. Входження України в «ЗВТ+» з ЄС розширить існуючі домовленості приблизно на 5%. Навіть якщо всі ці 5% були б на користь України, вигода не була б такою вже значною. Але, на жаль, умови зовнішньої торгівлі знов погіршають, бо перехідні положення «ЗСТ+» припускають, що Україна відкриває і відміняє все і відразу, а ЄС – впродовж 10 років, не все і не обов`язково.
2. У 2011 році частка готової продукції в українському експорті до країн МС склала 60%, частка сировини – 40%; в українському експорті в ЄС сировина склала 82%, а готова продукція – 18%.
Це означає, що при експорті в країни МС велика частина доданої вартості залишається в Україні. Адже саме експорт готової продукції, а не сировини, стимулює науковий і технологічний прогрес.
3. «ЗВТ+» України з ЄС не дозволить українським товаровиробникам продавати свої товари в Україні, якщо вони не відповідають європейським стандартам.
Дмитро Джангіров