Глибоко під поверхнею Землі існує невідомий світ мікроскопічного життя. Ці "внутрішньоземні істоти" виживають у надзвичайно суворих умовах і можуть перебувати у стані спокою сотні тисяч, а іноді й мільйони років. Дослідники все ще намагаються зрозуміти, чому вони "чекають" і що може їх пробудити, пише Live Science.
У книзі "Внутрішньоземні істоти: відкриття найдивнішого життя на Землі" (Princeton University Press, 2025) мікробна біогеохімікиня Карен Г. Ллойд пише: "Можливо, вони чекають на щось, що станеться лише через тисячі років". Вчені виявили, що мікроби, поховані в осадових породах океанічного дна, здатні існувати з надповільним метаболізмом і практично не ділитися протягом надзвичайно тривалого часу.
Такі організми не реагують на добові чи сезонні цикли, але їхні "життєві ритми" можуть координуватися з геологічними процесами – тектонічними рухами, зсувами, вулканічними виверженнями або льодовиковими циклами, що тривають тисячі й мільйони років. Ллойд пояснює: "Якщо ми піднімемо сплячого мікроба з осадових порід, він, можливо, просто терпляче чекав, поки рух плит чи землетрус відкриє нові джерела їжі".
Вчені також досліджують еволюційний сенс такого життя. Звичайний дарвінівський природний відбір передбачає розмноження та мутації, але внутрішньоземні істоти виживають, практично не розмножуючись. Їхня здатність довго залишатися у спокої може давати перевагу: ті, хто "вивчив" тривалі геологічні цикли, отримують шанс відновити ріст і передати гени, коли умови стають сприятливими.
Відкриття внутрішньоземних істот змушує переосмислити уявлення про життя та еволюцію: вони показують, що організми можуть адаптуватися не лише до швидких змін середовища, а й до процесів, які тривають мільйони років.
Ця дивовижна група мікробів отримала визнання у наукових колах і потрапила до короткого списку номінантів на премію Pen/EO Wilson Literary Science Writing Award. Вивчення таких "мікробних довгожителів" може допомогти зрозуміти, як життя виживає в екстремальних умовах і що може чекати на нього у майбутньому.
