Підпишіться на нас в Google
Уявіть ситуацію: хтось запитує вас про плани на літо, ви коротко відповідаєте – і за секунду співрозмовник вже захоплено розповідає про власну відпустку на Амальфітанському узбережжі, зовсім забувши, що щойно питав про вас. Психологи для такого прийому навіть придумали окрему назву – "бумераскінг", пише NőkLapja.hu.
Попри назву, з поколінням бумерів це явище не пов'язане. Йдеться про бумеранг: запитання ніби летить до співрозмовника, але за мить повертається назад – і відповідає на нього вже сам той, хто питав.
По суті, людина запитує не тому, що їй справді цікава відповідь, а щоб отримати привід перевести розмову на себе – розповісти про власні успіхи, проблеми чи просто поділитися історією.
Фахівці виділяють три різновиди цього прийому.
Перший – хвалькуватий. Людина питає про іспит співрозмовника лише для того, щоб за секунду похвалитися власною відмінною оцінкою та похвалою від керівництва.
Другий – скаржливий. Питання про начальника чи роботу колеги стає лише приводом виговоритися про власні проблеми на службі.
Третій – нейтральний обмін інформацією. Тут немає ні хвастощів, ні скарг: людина просто хоче розповісти про себе, наприклад, у відповідь на питання про братів і сестер почати говорити про власну родину.
Чому це неприємно
Більшість людей хоча б раз стикалися з таким прийомом – і навіть самі його використовували. Проблема не в тому, що людина хоче розповісти про себе, а в тому, що співрозмовник відчуває: питання було лише прикриттям.
Цікаво, що часто до цього прийому вдаються саме через ввічливість – людям здається незручним одразу починати розмову з власної історії, тож вони спершу про щось запитують. Втім, на думку психологів, така манера справляє гірше враження, ніж відверте хвастощі: співрозмовники сприймають таку людину як менш щиру, а себе – як статиста в чужому монолозі.
Як цього уникнути
Психологи радять кілька простих речей:
– Говорити прямо. Якщо є новина чи цікава історія – необов'язково маскувати її запитанням.
– Ставити справжні уточнювальні питання й дійсно слухати відповідь, а не чекати своєї черги говорити.
– Стежити за балансом розмови: якщо помічаєте, що постійно перетягуєте увагу на себе, свідомо дайте більше простору співрозмовнику.
Психологія
Раніше психологи розкрили глибокий сенс звички їсти руками. Для мільярдів людей у таких країнах, як Індія, Ефіопія та низці країн Близького Сходу, їжа руками залишається важливою культурною практикою. Те, що здається простою звичкою, нерідко є ритуалом, який зміцнює зв’язок між людьми.
