Морська вода не придатна для пиття, опріснюють її у промислових масштабах за допомогою спеціальних установок, тому що це дуже складний технологічно процес. Доцент кафедри аналітичної хімії Хімічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Марина Зуй у коментарі УНІАН розповіла, чи можна зробити морську воду безпечною для пиття вдома.
- Чому не рекомендується пити морську воду
- Як опріснити морську воду в домашніх умовах та в поході
- Як перетворити морську воду на питну в промислових масштабах
Раніше ми розповідали, чи можна ходити по-маленькому в морі та океані.
Чому не рекомендується пити морську воду
Насамперед, експерт пояснила, чи можна пити морську воду. Марина Зуй каже, що у морській воді сумарно мінімум 15-30 грамів, а інколи і більше, неорганічних солей на один літр – це загальна мінералізація морської води. А загальна мінералізація прісної води – не більше, аніж 1 грам на літр. Люди не можуть пити морську воду, вона шкідлива для організму. До прикладу, у морській воді мінімум у 100 разів більше броміду, аніж у прісній. Причина, чому не рекомендується пити морську воду, полягає, у тому числі, в тому, що бромід використовують у заспокійливих лікарських препаратах. У великих кількостях і бромід, і бром є шкідливими для організму.
Як опріснити морську воду в домашніх умовах та в поході
Марина Зуй попереджає, що самостійно в домашніх умовах майже неможливо опріснити морську воду, оскільки для цього потрібна спеціальна дорога установка, яка просто не поміститься на кухні. Фільтри або сорбенти допоможуть лише частково, адже повністю опріснити морську воду ними не можливо.
Але є простий метод, яким можна скористатися вдома - поставте морську воду в морозилку і дочекайтеся моменту, коли рідина частково замерзне. В першу чергу кристалізується саме чиста вода. Важливо "схопити" момент, коли вода не повністю замерзне. А ось у вигляді рідини залишиться концентрований розчин солей. Саме таким чином можна провести опріснення води в домашніх умовах.
Іншій лайфхак, який підказала експерт, стосується того, як опріснити морську воду в похідних умовах. Марина Зуй каже, що для цього потрібно її закип’ятити у посудині, яку можна герметично закрити кришкою. Таким чином відбудеться процес дистиляції – чиста вода випарується, а потім пара знову перетвориться на чисту воду й осяде на нижній частині кришки. Дистильовану воду можна злити в якусь посудину. Зрозуміло, що за обома варіантами опріснення води кількість прісної води буде дуже маленькою – напитися буде важко.
Як перетворити морську воду на питну в промислових масштабах
За словами експерта, в промислових масштабах морську воду опріснюють спеціальними установками, які виробляють низка країн, зокрема ОАЕ, Фінляндія та Німеччина. У промислових масштабах існує два основних типи методів, які використовують для опріснення.
Перший тип методів – термічний. Морську воду поступово переганяють через різні камери, які поєднані між собою, вона швидко кип'ятиться, а потім поступово охолоджується, і конденсується вже чиста вода. Таким методом почали користуватися ще у 1950-х роках. Опріснення води термічними методами досить високовартісне – потрібно багато енергії, а також через високу концентрацію солі відбувається корозія, та швидко псуються труби і прилади.
Другий тип методів – мембранні технології, так званий зворотній осмос. Цей тип методів зараз найпоширеніший. Для опріснення води використовують напівпроникну полімерну мембрану. Напівпроникними називають мембрани, які можуть пропускати молекули однієї речовини, а іншої – не пропускатимуть.
Під час прямого осмосу чиста вода проникає через мембрану у бік морської без витрати енергії. А от під час зворотного осмосу все навпаки – рух молекул води через мембрану відбувається від розчину морської води до прісної води, очищається від солей і потрапляє у резервуар з прісною водою. Щоб процес опріснення морської води відбувся, потрібні енергія та тиск. Установки зворотного осмосу досить складні і недешеві.
Станом на сьогодні до 70% усієї опрісненої води, що виробляється у світі, отримано за допомогою технології зворотного осмосу.
Є ще й інші промислові методи опріснення води, зокрема, мембранна дистиляція. Воду доводять до кипіння, пара проходить через мембрану, а потім конденсується чиста вода.
Марина Зуй каже, що дійсно добре очищена морська вода буде як звичайна дистильована питна вода, її можна пити, але в ній взагалі не буде солей. Відсутність солей у воді – це недобре для людини, оскільки деякі з них ми маємо постійно споживати для нормального функціонування нашого організму. До прикладу, на добу людині потрібно мінімум близько 1 грама натрію, калію та кальцію. Тому не можна пити лише дистильовану воду, а потрібно додатково вживати мінеральну воду, яка містить солі.
Марина Зуй навчалася в КНУ ім. Т. Шевченка на хімічному факультеті. У 1982 році стала випускницею-спеціалістом, згодом пішла в аспірантуру, а у січні 1988-го захистила кандидатську дисертацію.
Обіймала різні посади на хімічному факультеті - була молодшим науковим співробітником, потім стала науковим співробітником, а пізніше обійняла посаду асистента кафедри аналітичної хімії. З липня 2023 року є доцентом цієї кафедри.
Під керівництвом Марини Зуй захищено три дисертації. Вчена - автор низки підручників та наукових публікацій.
