У супермаркетах і ресторанах ми бачимо величезну кількість видів риби. На частину з них встановлено надто високі ціни. Однак висока ціна не завжди означає високу якість, вишуканий смак або цінну поживну цінність.
Багато з дорогих видів риби переоцінені, тому що вони перебувають у дефіциті, експортуються по всьому світу або вимагають складних процесів розведення і вилову, пише TastingTable.
Щоб розібратися, за які види риби не варто переплачувати, видання взяло коментар у Крістін Донован - співзасновниці Hooked Inc. у Торонто - поважного ринку морепродуктів, відомого експертністю в галузі. Існують види риби, якість яких може змінюватись з кожним днем, а деякі часто неправильно готуються на кухнях ресторанів.
Деякі види лосося
Лосось - один із найпопулярніших видів риби у світі, але не кожен вартий своєї ціни. Деякі види - особливо органічний і дикий лосось - часто стають дорогими через високий попит і обмежену пропозицію.
Хоча лосось відомий високим вмістом омега-3 і користю для здоров'я, покупці часто переплачують за такі маркування, як "органічний" або "королівський лосось", не зважаючи на те, що є більш доступні альтернативи.
Споживачі найчастіше вибирають такі різновиди через їхню передбачувану користь для здоров'я, хоча на ділі інші види лосося (і не тільки лосося) мають таку саму поживну цінність без завищеної вартості.
Риба-меч
Риба-меч часто вважається делікатесом. Її щільна текстура робить її гарною заміною стейку. Однак її висока ціна не завжди відображає якість продукту.
Головна проблема - її часто пересмажують, і в багатьох рецептах спеціально попереджають про ризик пересушування. У підсумку виходить суха, жорстка текстура, а не соковитий, маслянистий смак, на який розраховує покупець.
Крім того, риба-меч містить один із найвищих рівнів ртуті серед їстівної риби, тому вона точно не є здоровим вибором для регулярного споживання. Вагітним і дітям її зазвичай не рекомендують. Це сумнівна покупка для багатьох сімей.
Синьоперий тунець
Синьоперий тунець давно асоціюється з розкішшю, високою кухнею та аукціонними торгами на мільйони доларів. Однак, незважаючи на репутацію, його смак не завжди виправдовує ціну.
Так, у нього щільна, масляниста текстура, і коли він справді свіжий, це може бути чудово. Але Донован попереджає: "Якщо він був заморожений, це майже завжди не варте цих грошей. Іноді смак навіть погіршується".
Додайте до цього екологічні проблеми - тунець перебуває під загрозою зникнення через перелови, особливо в Атлантиці.
Чилійський морський окунь
Насправді це не окунь зовсім, а риба, звана патагонським іклачем (Dissostichus eleginoides). Назву "чилійський морський окунь" придумали маркетологи в 1970-х, щоб зробити його більш привабливим для західних споживачів. Хитрий маркетинг спрацював: риба стала популярною в меню ресторанів.
За словами Донован: "Вона смачна, але нічим не виділяється. Є інші, дешевші білі риби з тим самим профілем". Проблема не тільки в завищеній ціні, а й у тому, що ця риба часто буває заморожена.
Палтус
Палтус - велика плоска риба зі щільним, білим м'ясом. Часто використовується у вишуканих стравах. Але Донован вважає, що він нерідко виявляється розчаруванням: "Він може бути приголомшливим. Але найчастіше він пересушений".
Палтус легко пересмажити, і в цьому разі він стає сухим і волокнистим, втрачаючи весь свій шарм. Його текстура примхлива, і якщо риба не була ідеально оброблена і приготована, смак буде ніяким.
Ба більше, це одна з найдорожчих білих риб, і вона часто продається у вигляді розморожених філе - далеко не найкращий варіант.
Тилапія
Тилапія відома як доступна і поширена риба, і її включення до цього списку може здатися несподіваним. Однак її недоліки роблять її поганим вибором навіть з урахуванням низької ціни.
"Вона досить проста. Майже не дає користі для здоров'я, погано вирощується - я знаю тільки кілька ферм, де її розводять пристойно. Містить не так багато білка порівняно з іншими видами риби. Для мене не варта своїх грошей", - каже Донован.
Хоча тилапія має м'який смак і її легко готувати, вона не має високої поживної цінності. На відміну від жирної риби на кшталт лосося або сардин, тілапія містить мало омега-3, але при цьому багата на омега-6, надлишок яких може спричиняти запалення. Методи розведення тілапії теж викликають побоювання: часто її вирощують у перенаселених умовах, що впливає на якість і може призвести до забруднення шкідливими речовинами. Іноді у фермерській тілапії знаходять антибіотики та домішки із забрудненої води.
Чорна тріска
Чорна тріска (або саблефіш), як правило, продається за високою ціною. Однак ця ціна не завжди відображає її реальну цінність.
Непостійність текстури чорного тріскоподібного робить його купівлю свого роду лотереєю. Тендітні філе легко розвалюються залежно від зовнішнього середовища, особливо при неправильній обробці.
Ці непередбачувані проблеми з текстурою, поряд з високою ціною, роблять чорну тріску сумнівним вибором для споживачів. Донован пропонує кілька гідних альтернатив - сріблястий окунь, білий окунь, озерна риба - все це недорого і дуже смачно.
Червоний луціан
Червоний луціан часто фігурує в меню ресторанів і позиціонується як здорова і смачна риба. Однак, попри свій статус преміальної, він може розчарувати як за смаком, так і за враженнями.
Донован зауважує: "Багато хто купує червоного луціана, королівського або органічного лосося просто тому, що ці назви звучать "корисно" і звично. Я вважаю, що людям варто їсти набагато більше молюсків - устриць, мідій, раків. Вони смачні й універсальні".
Хоча червоний луціан має м'який, злегка солодкуватий смак, він легко губиться на тлі більш яскраво виражених видів риби, залишаючи після себе лише здивування. Ба більше, іноді луціан вирощується в сумнівних умовах, що негативно позначається на його якості.
Дуврська камбала
Дуврська камбала відома як вишуканий і благородний морепродукт, що часто з'являється в меню елітних ресторанів. Її текстура і смак роблять її чудовим вибором для тих, хто віддає перевагу легкій і делікатній рибі.
Проте, незважаючи на її репутацію, дуврська камбала нерідко виявляється переоціненою. Багато хто помилково вважає, що чим дорожча риба, тим кращий її смак. Але якщо риба м'яка або нейтральна на смак, висока ціна не гарантує кращої страви.
Ще один мінус - її легко пересмажити.
Помаранчевий окунь
Помаранчевий окунь отримав "друге дихання" в 1970-х роках, ставши популярним вибором завдяки своїй шаруватій текстурі та дивній привабливості після грамотного PR (раніше його називали "слизоголов"). Однак його висока ціна не завжди виправдана.
Головна проблема - це нестійкі методи видобутку після того, як він отримав статус зникаючого виду в 70-х. Цей глибоководний вид росте повільно і пізно починає розмножуватися, тому його популяція вкрай вразлива до перелову.
Хоча за смаком і текстурою помаранчевий окунь може здатися гідним дорогої покупки, проблеми з переловом та історією зникнення роблять його сумнівним вибором для тих, хто піклується про екологію.
Інші цікаві новини про продукти харчування
Раніше УНІАН повідомляв, що корисно їсти за високого холестерину, а чого категорично не можна. Консультант інтервенційного кардіолога Алі Хаванді вважає, що потрібно зрозуміти, чому рівень холестерину взагалі підвищується.
Крім того, ми розповідали, чи можна їсти пророщену картоплю. За словами Ендрю Столбаха, доктора медицини, токсиколога і лікаря невідкладної допомоги, глікоалкалоїди в пророщеній картоплі можуть спричиняти деякі досить неприємні симптоми.
