Статті :

Історик, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак в інтерв’ю УНІАН поділився думками про те, як зробити з Росії нормальну державу, назвав умови можливого примирення з нею та розповів, чому українці та росіяни настільки відрізняються ментально.

Звірства, вчинені спадкоємицею СРСР - Російською Федерацією, нарешті стали останньою краплею для Верховної Ради, яка нещодавно ухвалила законопроект №4284, що передбачає "дерадянізацію" українського законодавства. Тридцять років до цього "не доходили руки".

Безжальна війна рано чи пізно закінчиться, і настане час відновлення національної економіки. УНІАН спробував з'ясувати, як влада планує відроджувати нашу багатостраждальну стану та розвивати національний бізнес (рос.).

Росія планувала швидко взяти не тільки Київ, а й пробити сухопутний коридор до Криму. УНІАН розпитав у експертів, як плани рашистів поламав український опір на місцях і брак зрадників там, де Кремль розраховував на абсолютну підтримку (рос.).

Переговори української та російської делегацій у Туреччині викликали бурю громадського обурення як в Україні, так і в Росії. Хоча на сьогодні мова не йде ні про який договір. Поки озвучені тільки наміри, які можуть (чи ні) зупинити війну – а, якщо бути ще точніше – бачення і пропозиції про це від української сторони. Спробуємо пояснити, чому вони саме такі, як було озвучено (рос.).

Провал організації гуманітарних коридорів у знищувані російською армією Маріуполь або Чернігів, в оточений Херсон або Славутич, геноцид, який рашисти влаштували в Україні, великою мірою на совісті міжнародних гуманітарних місій. Зокрема, Міжнародного Комітету Червоного Хреста (рос.).

Закарпаття – великий гуманітарний хаб України в умовах війни. Сюди від небезпеки вже переїхали понад 220 тисяч переселенців з інших регіонів. Проте й тут раз по раз затримують ворожі диверсійно-розвідувальні групи. А російська пропагандистська машина робить усе, щоб нагнітати ворожнечу й дестабілізувати ситуацію в регіоні.

24 березня, рівно через місяць з того моменту, як фашистська Росія варварським чином вторглася на територію України, Генасамблея ООН ухвалила вже другу резолюцію з вимогою до окупантів негайно припинити війну. Проти документа виступили всього п'ять країн – сама агресорка Росія та її вірні чотири вершники Апокаліпсису, тобто Путіна. І якщо з трьома з них все ясно – Білорусь, Сирія і Північна Корея, то четвертий – Еритрея – справжня загадка, яку УНІАН спробував розгадати.

Втрачаючи власну армію, Володимир Путін не полишає надії втягнути у війну з Україною ще й Білорусь. Про високу загрозу з боку ще одного сусіда говорять і в Генштабі ЗСУ, і в МВС. Проте українські сили оборони готові дати відсіч. УНІАН дізнавався, як Волинь приготувалася зустріти ворога.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів в інтерв’ю УНІАН про те, яким чином відбувається перехід української економіки на військові рейки, яка допомога надається населенню та бізнесу, та якою буде післявоєнна велика податкова реформа.

Війна, розв’язана Росією проти України, триває вже три тижні. Радник голови Офісу президента Олексій Арестович розповів УНІАН, чому після кривавих подій у Маріуполі окупантів чекає зовсім інша війна, чи продовжать українські військові брати полонених та чи почався вже контрнаступ ЗСУ біля столиці.

Українська журналістка Анна Грішина розповіла УНІАН про початок слухань Міжнародним судом ООН в Гаазі справи за позовом України проти Росії щодо звинувачень в геноциді, коли варто очікувати на рішення суду та чому це важливо для нас.

Весь цивілізований світ підтримує Україну у важкій боротьбі проти кривавої путінської Росії. Українці по всьому світу та міжнародні партнери об’єдналися та надають надважливу оборонну, фінансову підтримку, яка наближає нашу перемогу та дає змогу з надією дивитися у майбутнє: ми вистоїмо та відбудуємо свою державу.

Представник президента України в Конституційному суді, голова підкомітету Верховної Ради з питань Національної безпеки, оборони та розвідки, доцент кафедри конституційного права  Федір Веніславський в інтерв’ю УНІАН розповів, що зараз головне у перемовинах з Росією та що чекатиме на окупантів в Гаазі.

Чому дипломатичний шлях втихомирити імперські бажання президента РФ Володимира Путіна не спрацював, що відбувається з антиросійськими санкціями і чому в Росії їх, схоже, не сильно бояться, чи дійсно Україна залишилася сам на сам з агресором, в інтерв'ю розповіла заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд.

Кандидат політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету, старший науковий співробітник в Інституті всесвітньої історії НАН України Максим Ялі в інтерв'ю УНІАН розповів, що змінило думку західного світу, який тепер готовий застосовувати до Росії жорсткіші санкції (рос.)

Президент Російської Федерації Володимир Путін 21 лютого фактично оголосив Україні війну. І поки світ "перетравлює" цю новину та намагається робити хорошу міну, при цьому не застосовуючи обіцяні вбивчі для Росії санкції. УНІАН спробував проаналізувати ситуацію й з'ясувати, що саме змінює визнання Росією "ЛДНР" для цих так званих республік, українського Донбасу, а також всієї України і РФ (рос.).

На словах – відважні, а на ділі… втекли першими. Деякі народні депутати, лише зачули про високу ймовірність ескалації з боку Росії, раптово чкурнули подалі з України. Найбільше втікачів - який збіг! – у проросійської фракції "Опозиційна платформа – за життя".

Напруга на українських кордонах постійно зростає, а платити за війну доводиться вже зараз – навіть лише за розмови про неї. Проте, панічна атака в деяких моментах несподівано стала заспокійливим для української економіки.

Україна зараз живе в умовах надзвичайної воєнної та психологічної напруги, яка відлякує інвесторів та підриває нашу економічну спроможність. Чи зможе держава впоратися з цим викликом та як нам можуть допомогти західні партнери?