Статті :

За кілька місяців Дністер змілів настільки, що у деяких місцях вода відступила від берега на сотні метрів. Із чим це пов’язано, наскільки ситуація серйозна, та що про це думають місцеві жителі й експерти, з’ясовував УНІАН.

Еколог, кандидат біологічних наук із Дніпра Вадим Манюк в інтервʼю УНІАН розповів, що відбувається на місці колишнього Каховського водосховища за рік після руйнування греблі та якою може бути його подальша доля.

Придбаний Україною напередодні великої війни криголам "Ноосфера" здійснив вже три рейси до Антарктики. УНІАН дізнавався, як використовується судно та чим займаються на його борту українські науковці.

Директор Національного антарктичного наукового центру України Євген Дикий розповів УНІАН про бюджет експедиції, навіщо витрачати такі гроші на Антарктику, та чому їх не можна "перенаправити" на дрони.

Учений секретар біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна Наталя Корінець розповіла УНІАН, чому окупанти понад рік не брали заповідник під контроль, та яка загроза від бойових дій може бути найстрашнішою для нього.

Керівник громадської організації "Зелений лист", хімік та біолог Владислав Балінський розповів УНІАН про страшні наслідки для довкілля від розриву фосфорних снарядів та ракет, а також пояснив, чому немає приводу для радості від надмірно барвистих заходів сонця.

Голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів розповіла УНІАН про те, які туристичні місця найбільше постраждали від війни, та що необхідно зробити, аби Україна стала магнітом для іноземних подорожувальників.

Ризик ядерної катастрофи на окупованій Запорізький атомній станції вищий ніж будь-коли. УНІАН розбирався, що несе найбільшу небезпеку для АЕС, та чого очікувати у випадку можливої аварії.

Історія цієї людини вразила багатьох українців. Чоловік з Херсонщини втратив усе – дружина та 5-річна донька загинули від російської ракети, дім зруйнувала велика вода. Під час евакуації з небезпечних районів його не пустили в автобус – був з вівчаркою без намордника. І тоді Олександр пішки пішов до Одеси. УНІАН зустрівся з чоловіком, щоб розповісти його історію.

Руйнування дамби Каховської ГЕС, влаштоване російськими військовими, призвело до глобальної екологічної катастрофи. І зараз ніхто не візьметься прогнозувати, чи вдасться коли-небудь відновити зруйнований екобаланс. УНІАН дізнавався, що відбувається на півдні країни через підрив дамби та як це позначиться на здоров'ї людей.

Російські війська, підірвавши дамбу Каховської ГЕС, поставили під загрозу виробництво та постачання української аграрної продукції на вітчизняний та світовий ринок. УНІАН з’ясовував, наскільки серйозною є ця катастрофа для продовольчої безпеки нашої країни.

Підрив рашистами дамби на Каховській гідроелектростанції став шоком як для українців, так і для усього цивілізованого світу. УНІАН розібрався, як найбільша техногенна катастрофа останніх десятиліть вплине на екологію та майбутнє України.

Масштаб шкоди, заподіяної довкіллю російською ордою, сягнув безпрецедентного рівня з кінця Другої світової війни. Чи загрожує Україні втрата води у колодязях, консервація сільгоспземель та забруднення повітря до небезпечних показників – розбирався УНІАН.

Керівниця відділу клімату ГО "Екодія" Євгенія Засядько в інтерв’ю УНІАН розповіла, чи чекати українцям на холодну зиму, які ризики існують для врожаю у наступному році через війну, та як адаптація до глобальних змін клімату може змінити українські міста після деокупації.

Бажання перетворити півсвіту, або принаймні нескорену Україну в "ядерний попіл" не полишає Росію, росіян та, власне, Володимира Путіна. Але як це зробити, щоб не отримати аналогічну відповідь від інших ядерних держав? Схоже, в Кремлі знайшли вихід – штучно створити масштабну техногенну катастрофу на найбільшій АЕС в Європі – Запорізькій, а звинуватити в усьому Україну.

Голова громадської екологічної організації "Зелений лист", біохімік Владислав Балинський в інтерв'ю УНІАН розповів, чим загрожують навколишньому середовищу бомбардування України Росією, про заподіяння шкоди морським мешканцям і заповідникам, а також про те, як наслідки війни можуть позначитися на екології інших країн.

Полковник Микола Стожок, який керував найнебезпечнішою ділянкою робіт при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – безпосередньо на 4-му енергоблоці, в 36-ту річницю катастрофи поділився з УНІАН спогадами, розповів, як проходила деактивація об'єктів станції, поділився враженнями від роботи з Валерієм Легасовим і багатьма іншими людьми, які вчинили героїчний подвиг, рятуючи світ (рос.)

Виконавчий директор, член правління Міжнародної благодійної організації "Екологія – Право - Людина" Олена Кравченко розповіла в інтерв’ю УНІАН, яку шкоду Росія завдає бойовими діями довкіллю в Україні, чи можна вже оцінювати втрати та чому мертві окупанти теж можуть бути небезпечні.

Міський голова міста Славутич Юрій Фомічев розповів УНІАН, як двадцятитисячному місту вдається виживати в облозі, чому на домовленості по "зеленому коридору" є лише тиждень та які проблеми на ЧАЕС треба розв’язувати вже, щоб не допустити техногенної катастрофи.

З 24 лютого 2022 року триває кривава війна, безпідставно розв’язана Росією за підтримки Білорусі проти мирного населення України. Вже тиждень страждають та гинуть мирні громадяни, серед яких – жінки та діти. А ще страждають тварини. І якщо люди хоч якось можуть подбати про свою безпеку, то тварини взагалі опинилися беззахисними. На щастя, більшість українців не кинули братів своїх менших, намагаючись допомогти настільки, наскільки це можливо. Водночас, в деяких українських зоопарках ситуація наразі залишається важкою – туди просто неможливо доставити їжу.