Статті :

24 березня, рівно через місяць з того моменту, як фашистська Росія варварським чином вторглася на територію України, Генасамблея ООН ухвалила вже другу резолюцію з вимогою до окупантів негайно припинити війну. Проти документа виступили всього п'ять країн – сама агресорка Росія та її вірні чотири вершники Апокаліпсису, тобто Путіна. І якщо з трьома з них все ясно – Білорусь, Сирія і Північна Корея, то четвертий – Еритрея – справжня загадка, яку УНІАН спробував розгадати.

Втрачаючи власну армію, Володимир Путін не полишає надії втягнути у війну з Україною ще й Білорусь. Про високу загрозу з боку ще одного сусіда говорять і в Генштабі ЗСУ, і в МВС. Проте українські сили оборони готові дати відсіч. УНІАН дізнавався, як Волинь приготувалася зустріти ворога.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів в інтерв’ю УНІАН про те, яким чином відбувається перехід української економіки на військові рейки, яка допомога надається населенню та бізнесу, та якою буде післявоєнна велика податкова реформа.

Війна, розв’язана Росією проти України, триває вже три тижні. Радник голови Офісу президента Олексій Арестович розповів УНІАН, чому після кривавих подій у Маріуполі окупантів чекає зовсім інша війна, чи продовжать українські військові брати полонених та чи почався вже контрнаступ ЗСУ біля столиці.

Українська журналістка Анна Грішина розповіла УНІАН про початок слухань Міжнародним судом ООН в Гаазі справи за позовом України проти Росії щодо звинувачень в геноциді, коли варто очікувати на рішення суду та чому це важливо для нас.

Весь цивілізований світ підтримує Україну у важкій боротьбі проти кривавої путінської Росії. Українці по всьому світу та міжнародні партнери об’єдналися та надають надважливу оборонну, фінансову підтримку, яка наближає нашу перемогу та дає змогу з надією дивитися у майбутнє: ми вистоїмо та відбудуємо свою державу.

Представник президента України в Конституційному суді, голова підкомітету Верховної Ради з питань Національної безпеки, оборони та розвідки, доцент кафедри конституційного права  Федір Веніславський в інтерв’ю УНІАН розповів, що зараз головне у перемовинах з Росією та що чекатиме на окупантів в Гаазі.

Чому дипломатичний шлях втихомирити імперські бажання президента РФ Володимира Путіна не спрацював, що відбувається з антиросійськими санкціями і чому в Росії їх, схоже, не сильно бояться, чи дійсно Україна залишилася сам на сам з агресором, в інтерв'ю розповіла заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд.

Кандидат політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету, старший науковий співробітник в Інституті всесвітньої історії НАН України Максим Ялі в інтерв'ю УНІАН розповів, що змінило думку західного світу, який тепер готовий застосовувати до Росії жорсткіші санкції (рос.)

Президент Російської Федерації Володимир Путін 21 лютого фактично оголосив Україні війну. І поки світ "перетравлює" цю новину та намагається робити хорошу міну, при цьому не застосовуючи обіцяні вбивчі для Росії санкції. УНІАН спробував проаналізувати ситуацію й з'ясувати, що саме змінює визнання Росією "ЛДНР" для цих так званих республік, українського Донбасу, а також всієї України і РФ (рос.).

На словах – відважні, а на ділі… втекли першими. Деякі народні депутати, лише зачули про високу ймовірність ескалації з боку Росії, раптово чкурнули подалі з України. Найбільше втікачів - який збіг! – у проросійської фракції "Опозиційна платформа – за життя".

Напруга на українських кордонах постійно зростає, а платити за війну доводиться вже зараз – навіть лише за розмови про неї. Проте, панічна атака в деяких моментах несподівано стала заспокійливим для української економіки.

Україна зараз живе в умовах надзвичайної воєнної та психологічної напруги, яка відлякує інвесторів та підриває нашу економічну спроможність. Чи зможе держава впоратися з цим викликом та як нам можуть допомогти західні партнери?

Переговори про стримування Кремля зайшли в очевидний глухий кут. Поки зустрічі в Нормандському форматі та засідання ТКГ за Мінськими угодами не принесли відчутного результату, на Банковій не виключають проведення прямого діалогу президентів України та Росії. УНІАН запитав у експертів-міжнародників про перспективи подібної зустрічі (рос.)

Дистанційна робота, яка за кілька останніх років перестала бути якимсь ноу-хау в Україні, поки що не стосується депутатів Верховної Ради. Однак в її стінах точаться дискусії навколо ідеї онлайн-голосувань. Аргументи прості: в умовах карантинних обмежень через COVID-19, а також ризику військової ескалації з боку Росії, парламент має працювати. Але чи зможе?

Поки політики усіх рівнів дискутують на тему повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Львів поступово перетворюється на таку собі дипломатичну Мекку. У центрі міста побільшало автівок з дипломатичними номерами, а ціни на нерухомість підскочили в рази. Як і де у Львові працюватимуть іноземні дипломати, що діється на ринку нерухомості, та що про все це думають пересічні львів’яни, дізнавався УНІАН.

Човникова дипломатія союзників України в нормандському форматі, які своїми вояжами до Москви переслідують власні цілі, "відвід" російських військ та озброєння від наших кордонів, новий крок до "визнання незалежності "ЛНР" та "ДНР"… Усе це, так чи інакше, заради тиску на Україну щодо виконання Мінських угод за кремлівським сценарієм. Та виконувати їх зовсім не обов’язково.

У вівторок, 15 лютого, Верховна Рада, попри песимістичні очікування, змогла зібрати під куполом 369 народних депутатів. Хоча напередодні існувала велика ймовірність, що під час загрози повномасштабного вторгнення з боку Росії Україна може лишитись без дієздатного парламенту.

Влада Олександра Лукашенка в Білорусі нині тримається хіба на кремлівських багнетах і кремлівських грошах. Тож, на жаль, він готовий виконати будь-який злочинний наказ Путіна. Що буде із цінами на пальне в Україні, якщо Білорусь остаточно "прогнеться" під Кремль, чим можемо відповісти в економічній війні та чому підступні плани Москви приречені на провал?

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього", аналітик-міжнародник Ілля Куса в інтерв'ю УНІАН розповів про стратегічний союз Китаю і Росії, наскільки це вигідно обом країнам і чому Україні варто інакше вибудовувати відносини з Піднебесною (рос.)