Місця проживання більшості хребетних можуть зникнути через сільське господарство / фото REUTERS

При збереженні поточних темпів і способів ведення сільського господарства до 2050 року площі земель сільськогосподарського призначення зростуть на 3,35 мільйона квадратних кілометрів, тобто на 26%.

Їх розширення відбудеться за рахунок природних ландшафтів, що призведе до порушення місць існування 87,7% хребетних, що мешкають на суші. Про це повідомляється в журналі Nature Sustainability.

Як проходило дослідження

Вчені з Лідського університету розробили просторову модель втрати середовищ існування і розширення сільськогосподарських земель, які відбудуться до 2050 року. У неї були включені ареали 19859 видів хребетних - 4003 видів земноводних, 10895 видів птахів і 4961 вид ссавців. Просторова роздільна здатність склала 1,5 x 1,5 кілометра.

Для побудови моделі автори використовували дані про зміну сільськогосподарських земель по всьому світу з 2001 по 2013 роки. Найважливішими показниками вони відзначили придатність територій для ведення сільського господарства, поточний стан ґрунтового покриву, близькість до інших земель сільськогосподарського призначення, особливо охоронюваних природних територій і ринків збуту. 

На основі поточних траекторій вчені спрогнозували загальне збільшення площі орних земель у світі на 3,35 мільйона квадратних кілометрів або на 26% до 2050 року. Найбільш яскраво виражений приріст таких земель відбудеться в Африці на південь від Сахари, особливо в її тропічному поясі, а також в Південній і Південно-Східній Азії. Також автори дійшли висновку, що до 2050 року розширення сільськогосподарських земель торкнеться місць перебування 17409 видів хребетних, або 87,7% цих тварин. При цьому 1280 видів позбудуться більш ніж 25% площі своїх ареалів. Положення шести відсотків видів, більшу частину яких складають птахи, покращиться - їх ареали розширяться, тому що вони зможуть жити і на сільськогосподарських угіддях.

Читайте такожТропічний ліс зникає: вирубка дерев в Амазонії за 12 років досягла максимуму

Як можна боротися з проблемою

Автори дослідження відзначили, що найбільш ефективними превентивними заходами для втрати місцеперебувань можуть стати:

  • усунення розриву в врожайності в усьому світі
  • глобальний перехід до більш здорового харчування
  • скорочення продовольчих втрат і відходів вдвічі
  • глобальне планування землекористування в сільському господарстві, щоб уникнути конкуренції.

Розрахунки з урахуванням таких заходів показали, що до 2050 року можна домогтися скорочення площі земель сільськогосподарського призначення на 3,4 мільйона квадратних кілометрів в порівнянні з рівнем 2010 року і втрати площі ареалів хребетних на рівні менш ніж одного відсотка. При такому сценарії лише 33 види хребетних на планеті втратять більш ніж 25% своїх місць існування.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram