У 2016-2017 роках Київським еколого-культурним центром була проведена перевірка екологічного стану та заповідного режиму, а також з'ясування причин екологічних ризиків 82 заказників ( місцевого та загальнодержавного значення площею понад 15 га, а також з'ясування причин екологічних ризиків, які ведуть до втрати екологічної цінності заказників.
З них до лісових заказниках, повністю або частково покритих лісом, було віднесено 72 об'єкта ( гідрологічні, лісові, ботанічні, іхтіологічні, орнітологічні, загальнозоологічні, ландшафтні заказники).
До найбільш поширеної причини екологічних ризиків, які ведуть до втрати екологічної цінності заказників, слід віднести рубки ( суцільні та вибіркові). При цьому від суцільних рубок постраждало 45 % , або майже половина всіх заказників, мають ліси, або одна третина від усієї кількості заказників. У загальній складності суцільні і вибіркові рубки проводяться у 65 % всіх заказників, мають ліси.
Як повідомляється, в 72 лісових заказниках Київської області та Києва за останні 10-15 років суцільними рубками було пройдено близько 550 га, з них у Київській області-320 га, і 230 га-у Києві ( ця величезна цифра припадає всього на 10 лісових заказників Києва). Були відзначені окремі факти, коли рубки проводилися не в тих місцях або суцільним способом ( замість вибіркової рубки). Самовільні рубки виявлені тільки в 7 % лісових заказників та їх обсяги дуже незначні. Тому найбільший екологічний збиток заказників наносять рубки офіційні.
Охоронних знаків не є в половині всіх досліджених заказників.
На третьому місці екологічних ризиків знаходиться полювання, вона ведеться у 30 % заказників Київської області, причому в деяких з них кількість мисливських вишок просто зашкалює - в заказнику місцевого значення «Ржищівський» є близько 100 мисливських вишок, у заказнику «Цезарівський» - 42 вишки.У результаті в цих заказниках відбувається звичайне вибивання дичини.
Читайте такожУ природно-заповідному фонді України щорічно вирубують майже 1 мільйон кубів деревини
Абсолютна більшість заказників не винесено в натуру, що дозволяє практично безкарно забудовувати їх територію. Положення і охоронні зобов'язання більшості заказників застаріли і не відповідають сучасному екологічному законодавству. Контролюючі органи жодного разу не проводили повну інвентаризацію всіх заказників області.
Незаконні забудови маються на 13 % відсотках заказників, сміття було знайдено у 15 % заказників, інші порушення (джипінг, браконьєрство, незаконні кар'єри, розпалювання вогнищ, варварський туризм), зафіксовані в 30% заказників.
Через суцільні і вибіркові рубки повністю або частково екологічну цінність втратила 15 % лісових заказників.
18 % заказників поки зберігають дику природу.
Сліди свіжих суцільних рубок в заказниках області відсутні, що говорить про те, що нові Санітарні правила в лісах України працюють. Також практично скрізь у заказниках дотримувався Сезон тиші. В цілому у заповідниках, що належать лісгоспам, більше порядку, ніж у заказниках, що належить іншим землекористувачам, наприклад, сільським радам.
