Підпишіться на нас в Google
У 1960 році мер Чикаго подарував майбутньому імператору Японії 18 риб виду синьозябровий сонячник – символ штату Іллінойс. Згодом ці риби настільки сильно розплодилися, що тільки в озері Біва їхня кількість сягнула близько 25 мільйонів, повідомляє TOI.
Усе почалося в жовтні 1960 року, коли 26-річний Акіхіто приїхав до Чикаго. Як зазначено в матеріалі, принц серйозно цікавився вивченням риб (іхтіологією), тому попросив відвідати лише міський акваріум Шедда. Тодішній мер міста Річард Дейлі, який сам дуже любив риболовлю, вирішив зробити гостю сюрприз: виловив сіткою з акваріума 18 сонячників і подарував їх принцу.
Рибу планували запустити в рів навколо імператорського палацу в Токіо. Живими до Японії довезли 15 рибин із 18 – саме вони згодом дали величезне потомство, яке вийшло з-під контролю.
Частина молодих риб потрапила до сусідніх водойм сама або була туди випущена – зокрема в озера Іппекі та Біва. За попередніми даними, рибу також офіційно підселяли у кілька штучних водойм у 1963–1964 роках, а в 1966 році провели урочистий випуск риби в озеро Іппекі.
Спершу чисельність сонячників стримували місцеві хижаки, які поїдали їхніх мальків. Проте це тривало недовго: сонячник виявився дуже живучим і невибагливим. Риба їла комах, планктон, рослини, а згодом почала нищити ікру місцевих риб. До кінця 1990-х – початку 2000-х років сонячник поширився по всій Японії.
Найбільшої шкоди зазнало озеро Біва – найдавніше та найбільше прісноводне озеро країни в префектурі Сіга. Через чужинця різко впала кількість місцевого коропа-карася – унікальної риби, з якої готують традиційну страву фунадзусі. Утім, як уточнюється в матеріалі, шкодив не лише сонячник: йому "допомагав" великоротий окунь, якого завезли до Японії ще у 1920-х і розселили в озері Біва у 1970-х.
Боротьба тривала багато років. У 2002 році Міністерство довкілля Японії офіційно визнало сонячника шкідливим чужорідним видом. Влада префектури Сіга почала платити рибалкам близько 3 доларів за кожен кілограм виловленої риби та ввела штрафи за її повторне випускання у воду. За один рік на вилов витратили понад мільйон доларів.
У червні 2005 року почав діяти Закон про інвазивні чужорідні види, який суворо забороняє без дозволу тримати, розводити, перевозити, випускати чи ввозити цю рибу. Повністю позбутися її так і не вдалося: нею досі торгують нелегально, а озеро Біва й тепер регулярно чистять сітками та струмом (електроловом). Місцеві активісти навіть пропонували просто готувати й їсти цю рибу, створивши спеціальні рецепти смажених і маринованих страв.
Найнесподіванішим моментом історії стала реакція самого Акіхіто. У 2007 році, вже в статусі імператора (правив з 1989 року), він публічно вибачився за те, що колись привіз цю рибу додому. Газета Japan Times назвала це вибачення "рідкісним виявом каяття".
Сьогодні завдяки постійному вилову за підтримки держави кількість сонячника в озері Біва помітно зменшилася порівняно з піковими 2000-ми роками, але повністю вид з озера так і не зник.
Не перша риба-загарбник
Схожа ситуація вже траплялася на Гаваях – ще у 1905 році туди завезли гамбузію, маленьку рибку з південного сходу США, аби вона боролася з комарами-переносниками хвороб. Але замість цього хижачка почала полювати на всіх дрібних водних мешканців, що трапляються на шляху, – і це призвело до скорочення популяцій рідкісних гавайських бабок та інших місцевих видів.
