Фото ДСНС у Тернопільській області

Попри величезну шкоду здоров'ю, населення країни продовжує спалювати траву і скидати побутові відходи в річки, тоді як основна увага державних контролюючих органів приділяється великим промисловим підприємствам, більшість з яких утилізують свої відходи відповідно до суворих світових стандартів. 

Як розповіла УНІАН президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок, поки в Україні кожне таке правопорушення не каратиметься штрафами згідно з чинним законодавством, а на рівні громад не будуть ухвалені і реалізовані програми із захисту навколишнього середовища, практика спалювання населенням трави і забруднення річок буде продовжуватися. "Люди все ще не співвідносять стан свого здоров'я зі станом навколишнього середовища. Попри те, що кількість захворювань зростає, люди шукають будь-які причини, крім тих, які прямо пов'язані з їх поведінкою щодо, наприклад, води, яку вони п'ють. Ми спостерігаємо, що щорічно біля річок з'являється все більше несанкціонованих звалищ", - зазначила Циганок.

"Весна також традиційно приносить величезну кількість спалювання сухостою, що отруює повітря, яким люди дихають. Страшно, що результат такої діяльності не миттєвий, не відразу людина відчуває себе погано, а відбувається кумулятивний ефект. Людина це робить один раз, два, а потім з'являються легеневі захворювання, астма», - додала експерт.

За її словами, вирішення цієї проблеми знаходиться на рівні громад.

"Необхідно ретельно працювати з громадами. Зараз реформа децентралізації дозволяє провести потужні кампанії з інформування населення про відповідальність. Як би прикро це не звучало, але для громад головним аргументом є штраф. Коли батогом є економічний фактор, то люди реагують набагато краще, ніж на ризики захворювання навіть їхніх власних дітей", - сказала Циганок.

Також вона зазначила, що тільки близько половини громад в Україні приступили до створення політик з охорони навколишнього середовища.

"Необхідно, щоб на рівні громад були відповідальні фахівці. З цією інституційною спроможністю в Україні катастрофа. З одного боку, відповідальність начебто є, а з іншого – на місцях, за нашими оцінками, близько половини всіх громад навіть не починали займатися питаннями поліпшення взаємодії з навколишнім середовищем», - зазначила експерт.

Що стосується діючих штрафів за спалювання, то експерт вважає їх достатніми, проте проблема полягає в тому, що правоохоронні органи через завантаженість іншими правопорушеннями не завжди реагують на факти порушення природоохоронного законодавства.

"Необхідно, щоб просто виконувалося законодавство. Штрафи вже не такі і маленькі, але поки що виконується законодавство не зовсім належним чином», - зазначила вона.

Як повідомляв УНІАН, на початку квітня Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів закликало українців утриматися від спалювання рослинності у зв'язку з настанням пожежонебезпечного періоду.

Також у міністерстві нагадали про посилення покарання за такі дії. 

Самовільне випалювання рослинності на сільськогосподарських землях, у смугах відведення автомобільних та залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонах у населених пунктах загрожує штрафом - до 6 120 гривень для громадян та до 21 420 гривень для посадових осіб.

Штраф за знищення або пошкодження вогнем лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, а також стерні на сільськогосподарських землях становить від 91,8 тис.до 153 тис. гривень.

12 березня президент України Володимир Зеленський підписав закон про посилення захисту лісів та запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, який встановлює заборону на спалювання сухої трави в цих зонах.

15 квітня 2020 року Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності та штрафи за самовільне спалювання листя і сухої трави.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram