Підпишіться на нас в Google
Китайський фізик і інженер Да Бо, який понад десятиліття працював у провідних дослідницьких центрах Японії та мав доступ до найсекретніших виробничих процесів TSMC на Тайвані, повернувся до Китаю разом зі своєю командою, пише PiataAuto.
Відомо, що Да Бо народився в Китаї та закінчив Китайський університет науки і технологій (USTC), де отримав ступінь доктора філософії з фізики конденсованих речовин. Після цього, у 2013 році, він влаштувався до Національного інституту матеріалознавства (NIMS) у Японії – одного з найкращих у світі центрів у галузі науки про матеріали та напівпровідники.
Вже у 2016 році його назвали наймолодшим майбутнім професором в історії NIMS. У 2017 році він отримав особливу відзнаку за найцікавіший науковий виступ, а у 2022 році запропонував офіційний слоган інституту – "Матеріали змінюють світ, і ми створюємо матеріали", – який одразу прийняли.
Доступ до найглибших секретів галузі
У 2022 році Да Бо також залучили до спільного проєкту NIMS та американської компанії Lam Research – виробника складного обладнання для виробництва напівпровідників. Цей проєкт передбачав дослідження для виробництва найпродуктивніших напівпровідників у 3 нм на підприємстві TSMC на Тайвані. На думку авторів матеріалу, це дало йому можливість зануритися у всі виробничі процеси та обладнання ASML, навіть не будучи офіційним співробітником цих компаній.
Паралельно, як йдеться у матеріалі, він роками формував у NIMS команду з китайських фізиків та інженерів – фактично навчаючи їх найбільш затребуваним технологіям прямо в серці японської науки.
Повернення і нова мета
Тепер Да Бо повернувся до Китаю і забрав із собою всю команду. Він отримав посаду в університеті, який закінчував, та у компанії Hefei Guojing Instrument Technology – одному з найщедріше фінансованих інноваційних центрів у галузі чипів у країні.
Промовистою деталлю стало те, що Да Бо видалив зі свого публічного сайту всі згадки про японські нагороди та кар'єру. На думку авторів матеріалу, це дає підстави розглядати весь його 13-річний шлях за кордоном не як звичайну наукову кар'єру, а як цілеспрямований довгостроковий план – здобути знання там, де вони є, навчити команду, і повернутися.
"Манхеттенський проєкт" Китаю
Випадок Да Бо – лише одна деталь масштабної стратегії. Як йдеться у матеріалі, Китай будує повну внутрішню екосистему виробництва напівпровідників, яка включає:
- Huawei – центр дизайну чипів, координатором якого є Хе Тінбо, яку прозвали "королевою чипів";
- SMIC – найбільший китайський виробник напівпровідників, що вже виробляє чипи до 7 нм без EUV-обладнання;
- SiCarrier – аналог ASML, що розробляє власне літографічне обладнання;
- AMEC – аналог Lam Research, що виробляє витратні матеріали для виробництва чипів;
- Naura – аналог Applied Materials, відповідальний за виробничі матеріали.
Так, нещодавно підсанкційний Huawei оголосив, що розроблені їхніми дослідниками чипи досягли рівня 1,4 нм і можуть бути запущені у виробництво орієнтовно у 2031 році. Для порівняння: найкращі сучасні чипи – це 2 нм, а TSMC планує вийти на 1,4 нм лише у 2028 році.
Інші дослідження та винаходи Китаю
Раніше УНІАН писав, що Пекін здійснив безпрецедентний експеримент, відправивши штучні людські ембріони на орбіту для вивчення того, як космічне середовище впливає на ранні етапи розвитку людини.
До того ж китайські дослідники, можливо, знайшли альтернативний метод виробництва палива. Науковці з Шанхайського інституту передових досліджень (SARI) створили довголанцюгові вуглеводні, які використовуються в реактивному паливі, шляхом з'єднання відпрацьованого CO2 з водою (кожна молекула води містить два атоми водню).
