Фахівці підрахували, що коли в енергосистемі України щодня в пікові години замість застарілих теплових енергоблоків навантаження несе один гідроагрегат Дністровської ГАЕС потужністю 324МВт, це дозволяє економити 30,2 тис. тонн вугілля на місяць (близько 2,7 млн доларів).
Такі результати розрахунків експертів, зокрема, на основі аналізу режимів роботи ТЕС у 2014 році.
За інформацією «Укргідроенерго», сьогодні на Дністровській гідроакумулюючій станції в роботі перебувають два агрегати. Відповідно, середньомісячна економія вугілля очікується на рівні 60,5 тис. тонн (або 5,4 млн доларів). Коли введуть у дію третій гідроагрегат (це має відбутися на початку 2016 року), то перша черга Дністровської ГАЕС у складі трьох агрегатів дозволить економити від заміщення енергоблоків ТЕС майже 91 тис. тонн вугілля, що становитиме близько 8,2 млн доларів.
"Під час осінньо-зимового періоду Дністровська ГАЕС спрацювала досить ефективно, забезпечуючи значні потреби в піковій зоні, під час вечірніх і ранкових максимумів споживання", - зазначив генеральний директор ПАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота.
При цьому, за його словами, станція замість регламентних 4,5-5 годин реально працювала в генераторному режимі з 7-9 годин на добу. Це також дало можливість мінімізувати віялові відключення в зимовий період.
Після того як буде реалізований проект будівництва нової Канівської ГАЕС, робота чотирьох гідроагрегатів Канівської ГАЕС, сумарною потужністю 1000 МВт, дозволить українським енергетикам економити до 43,8 тис. т вугілля (близько 3,9 млн доларів). І ця економія збільшуватиметься пропорційно зростанню обсягів вироблюваної електроенергії.
"Сьогодні виробництво електроенергії з води найдешевше і найстабільніше: тут немає складових, в яких ми залежимо від імпорту (особливо російського) - вугілля, твелів, газу, які потрібні для атомної і теплової генерації, - звертає увагу Ігор Сирота. - Крім того, робота гідроенергетики дозволяє оперативно маневрувати потужностями енергогенерації. Тому частку водної енергетики планується збільшити з нинішніх 7,5% до 15%".
Зокрема, в рамках стратегії розвитку гідроенергетики напрацьовано шість великих проектів, наприклад, будівництво Канівської ГАЕС (із залученням до фінансування Світового банку, ЄБРР, ЄІБ), добудову другої черги ГАЕС на Дністрі, а також спорудження Каховської ГЕС-2 і каскаду ГЕС у верхній частині Дністра.
"І оскільки великі проекти гідроенергетики закладені в Енергостратегії України до 2030 року, ми сподіваємося на їх адекватну підтримку з боку як центральної влади, так і місцевих громад", - наголосив Ігор Сирота.
