Підпишіться на нас в Google
Посилення європейських захисних заходів щодо імпорту сталі може завдати значних втрат українській металургії, але при цьому не принесе відчутного ефекту для стабілізації ринку ЄС. Водночас, запропонований підхід до України не відповідає ні ринковій логіці, ні стратегічним цілям євроінтеграції. Про це заявив аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Зокрема, безмитні квоти на імпорт сталі до ЄС скорочуються майже на 47%, а мито на поставки понад встановлені ліміти з липня 2026 року зросте з 25% до 50%. Для України розглядається квота на рівні 713 тис. тонн, що на 73% менше від фактичних поставок української металопродукції до ЄС у 2025 році.
"Україна не є джерелом надлишкових потужностей чи імпортного тиску на європейський ринок. Її частка у споживанні гарячекатаного прокату в ЄС становить лише 1,9%, а сортового прокату – 1,6%", – наголошує Глущенко.
Він зазначає, що українська металургія вже втратила значну частину виробничих потужностей через війну. З 2013 по 2025 рік сталеплавильні потужності країни скоротилися на 81%, а кількість металургійних підприємств зменшилася вдвічі. При цьому завантаження потужностей нині перевищує 90%, що не залишає можливостей для різкого нарощування експорту.
За оцінками GMK Center, у разі застосування запропонованої квоти Україна може втратити до 1,9 млн тонн експорту готової сталевої продукції та близько $1,2 млрд валютної виручки на рік. Водночас такий крок практично не вплине на баланс попиту та пропозиції на європейському ринку сталі.
Зараз Україна та європейські металурги стикаються з однаковими викликами: високими цінами на енергоносії, зростанням імпорту з третіх країн та необхідністю фінансувати "зелений" перехід, вказує аналітик. Саме тому, на його думку, українську металургію варто розглядати як частину майбутнього європейського виробничого ланцюга, а не як джерело ризиків для ринку ЄС.
Раніше представники галузі попередили, що нові квоти можуть посилити негативний ефект від європейського механізму CBAM, який уже створює додатковий тиск на український металургійний експорт. За оцінками учасників ринку, сукупний вплив нових обмежень може призвести до скорочення виробництва, втрати валютної виручки та зменшення податкових надходжень до бюджету України.
