Гмирін підкреслив, що не ім'я кандидата, а наявність у нього стратегії розвитку ДПС є визначним фактором

На своїй сторінці у Фейсбук доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін прокоментував хід конкурсу на посаду Голови Державної податкової служби України. Цій події передували заяви чинного керівника ДПС Євгена Олейнікова. 19 березня очільник служби звітував про роботу цього податкового органу, наголошуючи на його відкритості, прозорості, зростанні податкових надходжень і нетерпимості податкових органів до корупції.

"Ми дякуємо бізнесу за те, що він повірив нам. Результатом нашої постійної співпраці стало створення умов, за яких було зменшено обсяг тіньових операцій економіки. Відповідно легальний бізнес отримав можливість розширювати свої операції й сплачувати з них податки", – цитує експерт слова Євгена Олійника, які той виголосив 19 березня під час виступу на Всеукраїнському форумі "Україна 30. Малий і середній бізнес та держава".

Відео дня

Однак Андрій Гмирін звертає увагу на невідповідність заяв чиновника з реальним станом речей в економіці й податковій сфері. Зокрема, опитування "Індекс настроїв малого бізнесу у 2020 році", яке провела й оприлюднила 24 лютого Європейська Бізнес Асоціація, свідчить що протягом останнього року "настрій" бізнесу погіршився – індекс знизився з 3,07 до 2,38 бала із 5 можливих та є найгіршим за останні 3 роки. А в першу трійцю причин, які перешкоджають розвиткові їх бізнесу, учасники опитування включили (увага!) податкове навантаження і репресивний тиск фіскальних органів.

Згідно із соціологічними дослідженнями, проведеними Американською торговою палатою 54% українців вважають податкові та митні органи найбільш корумпованими, пише експерт. Він говорить, що про низький рівень довіри до фіскальних органів свідчать і результати опитування, проведеного дослідниками TNS на замовлення Проектного бюро Національної ради реформ. Лише 17% громадян довіряють працівникам Державної податкової служби.

Андрій Гмирін наводить результати дослідження Світового банку й Міжнародного валютного фонду, показані у звіті Price Waterhouse Coopers "Paying Taxes 2020". Згідно з цими дослідженнями, Україна перебуває на 65 місці серед 190 країн світу за зручністю сплати податків. Рейтинг містить оцінку процесів зі сплати податкових платежів, включаючи проведення податкових перевірок, отримання бюджетних відшкодувань, адміністративні оскарження тощо. Час, що витрачається на підготовку і подачу податкової звітності, в Україні становить (!) 327,5 години на рік. Для порівняння у Гонконзі – 22,5 години на рік, в Естонії – 50 годин, у США – 175. Додамо до 327,5 години, потрібних на податкову звітність, високе податкове навантаження в Україні.

"Чи дивує когось, що за такої ситуації бізнес переходить у тінь? Близько половини суб’єктів вітчизняної економіки – за різними експертними підрахунками 45-50%, за офіційною торішньою статистикою уряду до 30% – працює в тіні. Про які довіру до податкових органів й ефективність реформування податкової системи говорить пан Олейніков?!" - запитує науковець.

Андрій Гмирін нагадує, що тривалий час на науковому рівні досліджував особливості вітчизняної податкової системи й розробив власну програму комплексної реформи "Від нестабільності до гармонії". Він певен: ця система може стати рушієм або гальмами розвитку всієї економіки держави. Своєю чергою, стан економіки свідчить про здатність країни ефективно протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам, таким як, наприклад, пандемія, військова агресія, політична інтервенція тощо.

"І якщо індекси настроїв інвесторів та бізнесу падають, бажання розвиватися та вкладати кошти в економіку України знижується саме через недовіру до податкових та фіскальних органів, то до призначень на керівні посади цих органів треба підходити дуже відповідально! – підсумовує Андрій Гмирін. – Тому сподіваюся, що під час сьогоднішнього конкурсу на посаду голови ДПС всі ці фактори будуть враховано. Й вибір буде робитися не серед персоналій, а серед запропонованих ними стратегій.  Адже змін потребує вся система - від структури податкових органів до податкової політики й темпів диджиталізації функцій. Тож не ім'я кандидата, а наявність у нього стратегії розвитку ДПС має бути визначним фактором!"