Підпишіться на нас в Google
У 2026 році фінансове шахрайство стає дедалі технологічнішим і більш персоналізованим: зловмисники рідше діють навмання і частіше підлаштовують свої сценарії під конкретну людину (покупки, користування банківськими сервісами, активність у соцмережахчи оголошення на маркетплейсах).
Заступниця голови правління "Глобус Банку" Анна Довгальська розповіла, що головна небезпека сучасного шахрайства полягає, як у технічних інструментах та засобах, так і в тому, що шахраї дедалі частіше змушують клієнта власноруч "ділитися" даними про власну платіжну картку, навіть повідомляючи коди підтвердження операцій.
"Більшість шахрайських схем ґрунтуються на вправній маніпуляції свідомістю. Людина навіть не замислюється, що самотужки назвала, приміром, код із SMS, перейшла за сумнівним посиланням, ввела дані картки на фейковому сайті чи переказала гроші нібито знайомій людині", – зазначила банкірка.
Вона зазначила, що середній розмір однієї незаконної операції у 2025 році зріс на 30% і склав в середньому 5,5 тис. грн проти 4,2 тис. грн у 2024 році. І якщо раніше частина схем була масовою і менш прицільною, то зараз зловмисники дедалі краще готують сценарії. Так, у першому півріччі 2026 року ключова тенденція полягала в тому, що карткові зловмисники дедалі частіше будували свої схеми не лише навколо спроб отримати карткові дані, а й навколо психологічного тиску на клієнта.
Найпоширеніші шахрайські схеми 2026 року
Однією з найактивніших схем залишаються дзвінки нібито від служби безпеки банку. Людині повідомляють про підозрілу операцію чи спробу зняти кошти, а далі шахраї намагаються отримати дані картки, код підтвердження або змусити клієнта самостійно переказати гроші на "безпечний рахунок".
Друга поширена схема – фішинг. Клієнт отримує повідомлення з посиланням на фейкову інтернет-сторінку, яка зовні дуже схожа на офіційний сайт банку, державної установи, маркетплейсу чи служби доставки. Після введення реквізитів картки, логіна, пароля або одноразового коду ці дані потрапляють до шахраїв.
Третій напрям – фальшиві виплати та компенсації. Користувачу пропонують отримати допомогу чи соціальну виплату, але для цього нібито потрібно перейти за посиланням і "підтвердити картку". Насправді мета одна – отримати доступ до фінансових даних.
Четверта група схем пов’язана із соцмережами та месенджерами. Шахраї зламують акаунти знайомих і надсилають прохання терміново переказати гроші. Часто такі повідомлення виглядають справжніми, бо надходять від реальної людини з контактного списку.
Також зберігається ризик SIM-swap (заміни SIM-картки) – перехоплення або перевипуску фінансового номера телефону. Це особливо небезпечно, якщо до номера прив’язаний мобільний банкінг, пошта або інші фінансові сервіси.
Як протидіяти шахрайству
За словами Довгальської, якщо телефонує нібито працівник банку, варто завершити розмову та самостійно передзвонити до контакт-центру за номером, вказаним на офіційному сайті або на банківській картці.
У разі повідомлень про блокування картки не можна розголошувати PIN-код, CVV-код, паролі чи SMS-коди. Перевіряти статус картки слід лише через офіційний банківський застосунок або контакт-центр.
Якщо йдеться про нібито виплати, компенсації чи фінансову допомогу, не варто переходити за посиланнями з SMS або повідомлень у месенджерах. Таку інформацію необхідно перевіряти виключно на офіційних державних чи банківських ресурсах.
Коли надходить повідомлення про те, що родич або знайомий терміново потребує грошей, експертка рекомендує спершу зв’язатися з цією людиною або її близькими та переконатися, що ситуація реальна.
Під час продажу товарів в інтернеті продавцям слід пам’ятати, що для отримання переказу достатньо номера картки або IBAN. Вводити CVV-код, PIN-код чи інші конфіденційні дані на сторонніх сайтах не потрібно.
Також варто уважно перевіряти адреси сайтів і не вводити платіжні дані на ресурсах, які викликають хоча б найменші сумніви. Для захисту акаунтів у месенджерах рекомендується використовувати складні паролі та двофакторну автентифікацію.
Шахраї в Україні – останні новини
Центр протидії дезінформації повідомляв, що українцям почали масово надходити листи та повідомлення від нібито Міністерства енергетики з фальшивими рахунками на оплату електроенергії.
Також співвласник monobank Олег Гороховський розповів, що один з найпопулярніших методів обману власників банківських карток - дзвінок з повідомленням про необхідність натискання певних цифр та подальше з’єднання з шахраєм.
