Останнім часом почастішали випадки недобросовісної конкуренції в Україні між комерційними медичними структурами. Одні експерти пов'язують це з початком медичної реформи, інші – з економічною кризою. Але всі вони сходяться в одному: вести бізнес компаніям, особливо з іноземними інвестиціями, стало нелегко.
Газета «Факти» провела власне розслідування і з'ясувала, на що готові піти приватні медичні лабораторії в боротьбі за клієнта і чи можна протистояти наклепу і обману з боку конкурентів.
Півтора роки тому на одному з веб-сайтів з'явилася інформація про нібито «неякісних результати аналізів, зроблених в медичній лабораторії «Сінево». Конфлікт після медичних роз'яснень з боку лабораторії і клієнта було залагоджено дуже швидко, але історія під назвою «Гіркій досвід в «Сінево», або «Гроші на вітер» знову спливла в мережі через 1,5 року на численних веб-сайтах, які в IT-сфері називають «сміттєвими». Потім до обговорення теми в соціальних мережах підключилися так звані «боти». «Сінево» стали першою жертвою недобросовісної конкуренції. За справу негайно взялися юристи.
— В юридичній практиці є багато методів боротьби з нечесною конкуренцією, — прокоментувала ситуацію зовнішній юридичний радник Ганна Куліш. — Практично всі веб-сайти, які поширили неправдиву новину про «Сінево», були повідомлені: у разі, якщо недостовірна інформація, опублікована в них, не буде видалена, ми звернемося в Киберполицию і відправимо офіційні скарги адміністраторам відповідних соціальних мереж, пошукових веб-сайтів і адміністраторів доменних зон. До цього, правда, не дійшло, тому що при перших же правових попередження веб-сайти зняли публікацію.
Читайте такожВсі бізнес-асоціації підтримали законопроект Гройсмана "Маски-шоу стоп"
Генеральний директор компанії «Сінево Україна» Джерон Дріссена, що відповідає за бізнеси і в інших країнах, зізнається, що з подібною недобросовісною конкуренцією стикається вперше.
— В європейській практиці ми не стикаємося з недобросовісною конкуренцією, — сказав Джерон Дріссена. — Ми готові до конкурентної боротьби за клієнтів. Але хочемо вести її відкрито, розуміючи, що маємо справу не тільки з машинами і технологіями, а з тим, що для нас найдорожче, — здоров'ям людей. Тому дуже сумно, що деякі українські веб-сайти і великі соціальні спільноти дозволяють собі публікувати завідомо неправдиві матеріали, ризикуючи не тільки своєю репутацією, але і дезорієнтувати співвітчизників.
З думкою Джерона Дріссена згодні й українські колеги. В Асоціації приватних медичних установ України підтверджують, що в нашій країні чесна конкуренція, на жаль, ведеться не завжди.
— Дійсно, в медичному бізнесі бувають випадки недобросовісної конкуренції, — визнав керівник Асоціації приватної медицини України Дмитро Левченко. — Тому користувачі Інтернету, навчені інформаційними війнами, повинні критичніше ставитися до інформації, яку читають і поширюють.
Незважаючи не те, що в Україні дуже часто для ведення бізнесу використовуються «брудні методи», міжнародні експерти впевнені, що в будь-якій справі виграти може тільки той, чиї принципи роботи базуються на високому професіоналізмі, достовірної інформації та довірі людей, і рано чи пізно бізнес в Україні буде працювати виключно за міжнародними стандартами.
Як повідомляв УНІАН, президент України Петро Порошенко вважає за необхідне продовжити на 2018 рік дію мораторію на перевірки бізнесу, який закінчується в 2017 році.
