Колишня мер Слов’янська, обвинувачена у посяганні на територіальну цілісність України, Неля Штепа знову балотується у крісло міського голови. Агітаційні борди з її обличчям з’явилися по всьому місту.
Про це повідомляє Громадська мережа ОПОРА.
Читайте такожУ Харкові за два місяці до виборів з'явився "музей виборчого трешу" (фото, відео)
Тепер скандальна Штепа йде за зареєстрованою у Києві «Партії Миру й розвитку», проте ні контактів, ні представництв у прифронтовому містечку політсила не має.
Агітація жінки супроводжується також регулярними згадками у місцевих ЗМІ її політичних амбіцій. А 1 серпня в інтерв’ю одному з видань вона підтвердила намір балотуватися у мери Слов’янська.
Водночас російськомовними передвиборчими бордами Штепа порушила закон про мову.
«Подібна реклама порушує одразу декілька стандартів та принципів. По-перше, наразі за загальним правилом, реклама повинна видаватися українською мовою – це регламентується статтею 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». По-друге, така політична реклама може мати ознаки дочасної агітації. Згідно з Виборчим кодексом, вести передвиборну агітацію можна з наступного дня після того, коли партію чи кандидата буде зареєстровано – про це свідчить стаття 52 Виборчого кодексу України. І зараз виявляється ситуація, коли офіційно кандидата зареєстровано немає, а політична реклама від цього імені вже ведеться», – прокоментувала координатор спостережень ОПОРА за виборами на Донеччині Наталія Боровська.
Громадська мережа звернулася зі скаргою до ГУ Держпродспоживслужби у Донецькій області та із заявою до мовного омбудсмена.
Раніше миколаївського депутата ОПЗЖ закидали сирими яйцями, звинувативши політичну партію, зокрема, у просуванні на місцевих виборах Нелі Штепи.
Хто така Неля Штепа
- Неля Штепа була мером Слов’янська за часів президентства Віктора Януковича й входила до «Партії регіонів». 11 липня 2014 року її затримали за підозрою у сепаратизмі. Суддям вона заявила, що закликала Путіна ввійти до Слов’янська і «захистити» її нібито через тиск бойовиків.
- У жовтні 2014 року прокуратура Харківської області вимагала для жінки довічного терміну ув’язнення, проте вже у вересні 2017-го суд випустив Штепу під домашній арешт.
- За рішенням Європейського суду з прав людини Штепа отримала 3600 євро компенсації від України за «порушення права на свободу».
