В Індії працюють 80 тис. дипломованих стоматологів. Попри це, на вулицях великих міст досі можна зустріти зубодерів, які лікують зуби дідівськими методами, повідомляє газета "По-українськи".
Їхніми послугами користуються тільки найбідніші. Вуличні стоматологи беруть 1–2% від тієї суми, яку треба викласти в клініці. Але й методи в них відповідні. Жодної анестезії при лікуванні не передбачається, тож клієнти часто непритомніють від болю. Кров і слину вони спльовують у вуличний пил. Однак на брак клієнтів тут не скаржаться. Індуси звикли до обслуговування на вулицях. Тут можна підстригтися, помитися, почистити взуття й поїсти. Тож вуличні дантисти працюють тут сотні років. А перша стаціонарна стоматологічна клініка з’явилася тільки 1958 року.
Уся родина 50-річного вуличного дантиста Махендера Сінґа з міста Джайпур — стоматологи. Колись цього ремесла його навчив батько. Тепер він передає ази професії своєму синові. Каже, навіть його брати, які живуть в Англії, — стоматологи. Але в них є власні кабінети.
"Я з бідної сім’ї. Тому працюю тут. Намагаюся лікувати бідних людей", — каже Сінґ.
Він розповідає, що до нього приходять лікуватися навіть люди, які працюють у медичних закладах. Їм подобається, як Сінґ розмовляє з ними. До того ж вуличний дантист бере смішні гроші — десь долар за пломбу, трохи більше — за відбілювання.
