Персонаж серіалу «Чорнобиль» радянський ядерний фізик Уляна Хомюк, дізнавшись про великий викид радіоактивних матеріалів десь неподалік, негайно дістала таблетки з йодом. Потім вона неодноразово закликала робити це й інших. Тож навіщо потрібні такі таблетки? Як такий простий елемент як йод може захистити від радіації?
Як пише Fox News, коротка відповідь в тому, що він не має жодного прямого ефекту в боротьбі з опроміненням. Однак, йод пропонує деякий непрямий захист. Він не зв’язує вивільнені електрони й не прибирає радіоактивний пил з питної води. Він також не впливає на процеси в тілі, щоб скоротити ризики від опромінення. Однак, існують певні особливості.
Читайте такожЙодид здатний захистити серце від реперфузійного ушкодження
За нормальних умов людське тіло досить жадібне на йод. Щитовидна залоза потребує цей хімічний елемент. І без нього вона не може виробляти ті гормони, що й зазвичай. У люди з дефіцитом йоду залоза збільшується. У дітей можуть виникнути навіть проблеми з інтелектуальним розвитком, згідно з даними Американської асоціації щитовидної залози. В США й інших країнах світу йод додають до столової солі, щоб скоротити загрози для здоров’я. Однак, важлива речовина, як і всі основні хімічні елементи, має різні ізотопи або варіації. Кожен ізотоп йоду має однакову кількість протонів. Але кількість нейтронів різна.
В природі на Землі існує лише один з них – йод-127, який складається з 53 протонів і 74 нейтронів. Його радіоактивність незначна. Однак, в процесі розпаду атомів урану в ядерному реакторі, утворюються менші атоми. Найчастіше це йод-131.
Різниця між цим ізотопом і нормальним йодом-127 невелика: лише чотири додаткові електрона. Але йод-131 радіоактивний. Він стріляє нейтронами й швидко розпадається. Період напіврозпаду триває лише вісім днів. Тобто за цей час його кількість скорочується на половину.
Читайте такожThe Atlantic: «Чорнобиль» нагадує, як світу пощастило з розпадом СРСР
Людське тіло не відрізняє ці два ізотопи. Тож щитовидна залоза почне жадібно поглинати великі кількості радіоактивного йоду-131. Після цього небезпечна речовина закріпиться в тілі, розповсюджуючи радіацію по сусіднім тканинам і руйнуючи ДНК. Якщо приймати нормальний йод у великих кількостях, теоретично це може задовольнити жагу тіла до речовини й не дозволити йому поглинути отриманий йод-131. І діяти потрібно дуже швидко.
За словами інженера ядерних реакторів з Університету Іллінойсу Катрін Хафф, йод-131 «дуже мобільний» у навколишньому середовищі. Речовина потрапляє у воду, з якої його поглинають рослини, а ті, у свою чергу, передають її тваринам. Коли радіоактивний йод потрапляє в довкілля, його дуже важко позбутися, поки він сам не розпадеться.
На щастя, ядерні аварії – це дуже рідкісне явище. Тому вичерпних досліджень наслідків викиду радіоактивного йоду немає. Однак після катастрофи в Чорнобилі, яка супроводжувалася найбільшим поширенням речовини в історії, був помічений спалах захворюваності на рак щитовидної залози у дітей в межах постраждалих територій.
Читайте такожThe Guardian: Україні доведеться розібратися з напливом туристів у Чорнобиль
Згідно зі звітом, опублікованим у квітні 2000 року у журналі Reviews in Endocrine and Metabolic Disorders, від раку щитовидної залози в Україні серед дітей до 15 років страждали три дитини на мільйон. До аварії на ЧАЕС цей показник був втричі меншим. У Білорусі спостерігався стрибок до 30 дітей на мільйон. А в Гомельській області хвороба почала спостерігатися у 100 дітей на мільйон. Чорнобильська АЕС розташована за 12 миль від білоруського кордону.
Не відомо, що допомогли таблетки з йодом врятувати життя. Йодид калію дійсно роздавали після аварії. Однак, ніхто нічого не робив впродовж кількох перших днів після вибуху четвертого реактора. І навіть згодом використання препарату було «дуже хибним». Разом з тим, у США лишається стандартною практикою роздача таблеток з йодом людям, які живуть поблизу АЕС. Також на випадок аварії, Комісія з ядерної регуляції США радить людям негайно прийняти таблетки.
