Легше перенести перехід на зимовий час допоможуть правильне харчування, повноцінний відпочинок і фізична активність.
В організмі людини безліч біологічних ритмів, які тісно пов`язані з умовами зовнішнього середовища: змінами освітленості протягом доби (добового ритму), сезонного ритму та 11-річного ритму сонячної активності. Всього в роботі людського організму існують не менше трьохсот біоритмів різної тривалості, але головним є добовий, або циркадний ритм, який регулює роботу всіх органів і систем організму.
У людей поступово формується певна синхронізація фізіологічних і природних ритмів з місцевістю, в якій вони проживають, організм перебудовує свою роботу так, щоб оптимально відповідати звичному зовнішньому середовищу. Перехід на літній або зимовий час змушує підлаштовуватися до умов, що змінилися. Безболісно процес адаптації проходить у здорових людей, а ось організм ослабленої та хворої людини відчуває в цих умовах підвищені навантаження. При цьому може погіршуватися робота серцево-судинної, дихальної та інших систем. Можливі порушення сну, головні болі, погіршення загального самопочуття, зниження працездатності, почуття неспокою і тривоги, загострення хронічних захворювань. Важливо пам`ятати, що перебіг захворювання у кожного хворого індивідуальне і залежить від віку, статі, особливостей індивідуальної реакції.
До уразливому контингенту належать також діти. Період адаптації у них може перебігати по-різному. Можуть спостерігатися порушення у взаєминах з іншими дітьми, нестійкий емоційний стан, зміни апетиту, тривалості та глибини сну. Якщо протягом 2-3 тижнів стан дитини нормалізується, значить, адаптація пройшла легко.
Щоб перейти на зимовий час без втрат для власного здоров`я, фахівці рекомендують перш за все підвищити опірність організму, а при наявності яких-небудь хронічних захворювань ретельно дотримуватися всіх рекомендації лікаря. Для дітей велике значення має раціональна організація навчальної діяльності.
Необхідно нормалізувати режим дня - важливий повноцінний сон, обов`язкове перебування на свіжому повітрі. Слід з увагою поставитися до свого харчування - вживати більше овочів і фруктів, обмежити тваринні жири на користь олій, багатих поліненасиченими жирними кислотами. Потрібно збільшити частку продуктів, багатих складними вуглеводами та харчовими волокнами. Це смородина, суниця, малина, журавлина, брусниця, горобина, чорниця, сухофрукти, буряк, морква, гарбуз, томати, кольорова капуста, гречана і вівсяна крупи, горох, квасоля, соя, хлібобулочні вироби з борошна з додаванням висівок. Слід включити в раціон молочні продукти і продукти, багаті калієм і магнієм: курагу, родзинки, горіхи, чорнослив, апельсини, мандарини, шипшина, агрус, чорну смородину, запечений з шкіркою картопля. Необхідно відмовитися від куріння і алкоголю, уникати стресових ситуацій.
Важлива також фізична активність. Нестача руху негативно позначається на організмі людини: знижується інтенсивність обмінних процесів, порушується регуляція судинного тонусу, що призводить до погіршення доставки кисню до всіх органів і тканин, а особливо до головного мозку і серця, з`являються млявість, апатія, підвищена дратівливість. До слова, для задоволення мінімальної потреби організму в русі досить 30 хвилин фізичної активності на добу, наприклад енергійної ходьби.
