Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що євреї також відповідальні за Голокост, і ці слова президент Ізраїлю Реувен Рівлін назвав «новим дном». Проте, на мою думку, в даному випадку з боку пана Моравецького йде риторична гра: він — класичний польський пан, але по лінії бабці в ньому є єврейська кров. Тож він є людиною, яка ці речі розуміє не тільки як чиновник, але й як член єврейського співтовариства.

Загалом, у поляків достатньо виважена зовнішня політика, яку забезпечує не тільки і не стільки прем’єр. Тож польські політики все це перекриють іншими заявами та нейтралізують. Адже у них уже є давнішнє запитання від Ізраїлю на дуже високому рівні — і офіційному, і неофіційному — з боку єврейського лобі. Тож, думаю, це врегулюють із мінімальними втратами для Варшави загалом та для польського прем’єра зокрема.

Проте все це не дуже добре для України, тому що коли у світі почнуть розбиратися в цих суперечливих історичних питаннях, вони більш жорстку лінію поведуть і стосовно нашої країни. Адже ми там ідемо у зв’язці, тобто в законі поляків про Інститут національної пам’яті Польщі Україна згадується разом із іншими, ми також там фігуруємо. І нас це може зачепити у найнесподіваніший і найнеприємніший для нас спосіб…

Відео дня

Проте все це не дуже добре для України, тому що коли у світі почнуть розбиратися в цих суперечливих історичних питаннях, вони більш жорстку лінію поведуть і стосовно нашої країни

Загалом, Україні теж потрібно менше звертатися на рівні державних діячів і політиків до суперечливих історичних тем, бо вони мають різні інтерпретації. Натомість ці теми потрібно більше віддавати на розгляд громадянського суспільства і науковців. Бо спекуляція на цих темах небезпечна для країни тим, що нам доведеться йти на поступки в абсолютно практичних речах, які стосуються щоденної політики і національних інтересів, під гаслом якихось «історичних правд».

Чому і заради чого поляки готові ризикувати нормальними відносинами з іншими країнами, піднімаючі дратівливі історичні питання? Це — певною мірою польська державна політика. Полякам потрібно просувати свої державні інтереси, їм треба про себе заявляти. Адже зараз у Європі той, хто мовчить, одержує менше. Польща ж звикла одержувати більше — поляки з європейських фондів одержують допомогу. В цьому Польща — унікальна країна, бо вона одержує більше, ніж сплачує в ці фонди. Цим вона і живе, і будує свій добробут — як державний, так і індивідуальний. Тому полякам треба про себе заявляти.

Чому і заради чого поляки готові ризикувати нормальними відносинами з іншими країнами, піднімаючі дратівливі історичні питання?

Зараз на адресу поляків уже лунають претензії з боку Європейської комісії, зокрема, вона атакує їх у питаннях ставлення до мігрантів, але поки що — у щадному режимі. А оскільки поляків атакують щодо цих питань, їм треба контратакувати в іншому напрямку. От вони це і роблять…

Павло Рудяков, директор інформаційно-політичного центру «Перспектива»