Комітет Верховної Ради з питань культури і духовності рекомендує парламенту ухвалити в другому читанні і в цілому як закон законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (реєстраційний номер 5670-д).
Як передає кореспондент УНІАН, під час засідання комітету більшість його членів проголосували за це рішення, крім народного депутата України із фракції «Блок Петра Порошенка» Ярослава Лесюка, який наполягав на тому, щоб його правки були враховані в тексті законопроекту до другого читання.
Як відомо, під час розгляду в першому читанні парламент розглядав і законопроект Лесюка, на підтримці якого наполягала більшість фракції «БПП», але в кінцевому результаті був ухвалений законопроект в першому читанні з реєстраційним номером 5670-д.
На засіданні комітету його голова Микола Княжицький (фракція «Народний фронт») зазначив, що два тижні працював комітет над двома тисячами правок до другого читання. Він також додав, що «ми проводили міжнародні переговори, не приховую цього, із послами «Великої сімки», і з генсеком НАТО...».
«На жаль, є багато голосів, які вимагають направити проект цього закону до Венеціанської комісії. І нам дуже багато розповідали про те, що цей закон вони швидко розглянуть, що потрібна міжнародна експертиза. Але ми категорично проти, тому що це закон про українську мову, і нам вирішувати, якою мовою говорити, як рідну мову використовувати в управлінні нашої держави і в інших публічних заходах, що чітко регламентується...», - наголосив Княжицький.
Коментуючи після засідання комітету перспективи ухвалення даного законопроекту як закону у Верховній Раді, він спрогнозував, що буде непросто, та висловив сумнів, що законопроект буде розглянуто вже завтра на засіданні парламенту.
Голова комітету висловив сподівання, що фракція «БПП» підтримає законопроект. Він не виключає, що будуть спроби завадити ухвалити даний законопроект з політичною метою».
Княжицький сподівається, що парламент «прийме закон до виборів, сподіваюсь, до президентських виборів точно це відбудеться, і ми матимемо ефективний закон про українську мову».
Він висловив сподівання, що в кінці січня-на початку лютого цей закон має бути ухвалений у парламенті.
Княжицький зауважив, що текст законопроекту до другого читання «зміниться, але не дуже сильно».
«Якихось кардинальних змін не буде. Очевидно, що українська мова має вживатися у всіх державних установах, у сфері послуг, на телебаченні і радіомовленні, в книговидавництві, в медіа», - сказав він.
Княжицький поінформував, що в законопроекті чітко виписані повноваження уповноваженого із захисту української мови як державної, який буде давати приписи іншим органам, що контролюють виконання мовного законодавства.
За його словами, передбачається створення комісії, яка буде в ранзі органу центральної виконавчої влади та організовуватиме проведення тестів. При цьому він зазначив, що тести будуть різної складності, оскільки продавець в магазині має вміти спілкуватися, але не повинен знати мову на рівні письменника або доктора наук.
Княжицький наголосив, що чиновники вищої категорії обов’язково будуть складати тести з української мови.
Також законопроектом передбачено, що на телебаченні 90% контенту має бути україномовним, а на регіональному рівні — 80%. При цьому він нагадав, що зараз на загальнонаціональних каналах контент української мови має становити 75%, а на регіональному — 60%.
За словами Княжицького, деякі статті закону вступатимуть в силу не відразу, а через два-три роки.
Він зазначив, що, зокрема, українізація армії має бути поступовою.
«Ми в законі згадали мови країн ЄС, які ми не обмежуємо в якихось нормах, і це пов’язано з захистом прав національних меншин, який дуже жорстко контролює ЄС і НАТО, а співпраця за НАТО для України є надзвичайно важлива», - наголосив Княжицький.
Також він поінформував, що пропонується ввести з 2023 року перехід на українську мову викладання для національних меншин і при цьому додав: «На жаль, наші партнери по НАТО ставляться до цього інакше, ніж ми, тому ми повинні йти на певні компроміси. А інша причина полягає в тому, що немає ще достатньо підготовлених вчителів з предметів українською мовою для деяких національних меншин на заході нашої країни, і завдання держави підготувати цих вчителів».
Також, додав Княжицький, у законопроекті виписано багато символів для заохочення вивчення української мови.
