Посадові особи подали недостовірні відомості на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб / фото УНІАН

Національне агентство з питань запобігання корупції під час перевірки декларацій надзвичайного і повноважного посла України в Ірані Сергія Бурдиляка та депутата Чернівецької міської ради Ромео Скрипи виявило ознаки кримінальних правопорушень.

Як повідомляє прес-служба НАЗК, посадовці подали недостовірні відомості на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Читайте такожНАБУ змусили перевірити декларацію нардепа Луценка: чи не "загубив" 750 тисяч

Відео дня

Так, дипломат у деклараціях за 2015 та 2016 роки недостовірно вказав вартість квартири у м. Києві, не задекларував власні корпоративні права в господарському товаристві та недостовірно зазначив інформацію про доходи членів сім’ї. Крім того, в декларації за 2016 рік посадовець не задекларував корпоративні права дружини та недостовірно вказав суму своєї зарплати. Загалом встановлено недостовірні відомості у кожній декларації дипломата на суму понад 1,2 млн грн, про що повідомлено Національне антикорупційне бюро.

В декларації депутата Чернівецької міськради Скрипи за 2016 рік відсутня інформація про його корпоративні права, дохід від продажу нерухомого майна, а також про здійснення видатку на придбання квартири. Загалом уповноважені особи НАЗК встановили декларування депутатом недостовірних відомостей на суму понад 670 тис. грн.

«Обґрунтований висновок щодо ознак кримінального правопорушення направлено до Національної поліції», - йдеться у повідомленні.

У НАЗК нагадали, що відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена статтею 366 - 1 Кримінального кодексу України та передбачає покарання у вигляді штрафу від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Водночас у відомстві зауважили, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.