этот материал доступен на русском

Держава почне платити за доноси на корупціонерів: Рада прийняла закон

11:52, 17 жовтня 2019
Політика
2023 0
Ілюстрація REUTERS

Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 252 народних депутатів.

На засіданні парламенту депутат від «Слуги народу», заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Галина Янченко зазначила, що це закон про захист викривачів. За її словами, корупція стала надзвичайно великою проблемою для всього суспільства. На думку Янченко, правоохоронні органи на сьогодні не можуть самостійно подолати корупцію.

Читайте такожРазумков розказав про результати роботи Ради за перші 50 днів

«Тому ми запроваджуємо додатковий юридичний захист, додаткові гарантії для викривачів…», - додала Янченко.

За її словами, законом передбачено не лише винагороду для викривачів, а й ряд інших гарантій, зокрема, можливість анонімно надавати правоохоронцям інформацію про корупціонерів.

Депутат додала, що в законі йдеться про правову та психологічну підтримку викривачів, про захист їхніх трудових прав і навіть надання охорони їм та їхнім близьким у разі виникнення необхідності.

«Але один з основних моментів законопроекту є грошова винагорода, якою Українська держава буде забезпечувати тих викривачів, які надали важливу інформацію і фактаж для розкриття найбільших корупційних злочинів. Йдеться про злочини від 10 мільйонів гривень і вище», - наголосила Янченко.

За її словами, відповідальним за роботу з викривачами буде Національне агентство з питань запобігання корупції.

Разом з тим народний депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко наголосив, що норми законопроекту виписані так, що «це закон не про викривачів, а про стукачів».

Він зазначив, що анонімність і відсутність вимог до викривачів не надавати джерела отримання інформації про корупційну діяльність може призвести до повторення ситуації, що була за часів СРСР, коли сусіди робили доноси на сусідів через якісь образи, коли надаватимуть інформацію, яка «комусь примарилась, приснилася».

Законом визначено, що викривач – фізична особа, яка повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Законом передбачено, що право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5 тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину.

Розмір винагороди викривача становить 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

Також законом визначено, що викривач, його близькі особи, звільнені з роботи у зв'язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, підлягають негайному поновленню на попередній роботі (посаді), а також їм виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. При цьому зазначається, що якщо заява про поновлення викривача, його близької особи на роботі (посаді) розглядається більше одного року не з їхньої вини, їм виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, законом внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачено, що публічне, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об'єднання, професійні спілки, повідомлення особою інформації про вчинення кримінального або іншого правопорушення, здійснене з дотриманням вимог закону, не тягне за собою кримінальну відповідальність.

Законом передбачено, що Національне антикорупційне бюро України, НАЗК, інші спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи зобов'язані створити захищені анонімні канали зв'язку (канали онлайн-зв'язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність.

Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень підлягає перевірці у строк не більше 15 днів від дня його отримання. Якщо у вказаний строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують строк розгляду повідомлення до 30 днів від дня його отримання.

Відповідно до закону, НАЗК здійснює постійний моніторинг виконання закону у сфері захисту викривачів, проводить щорічний аналіз та перегляд державної політики у цій сфері.

В Прикінцевих положеннях передбачено, що закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Теги: #Рада