Вже тиждень в парламентській коаліції тривають перемовини з приводу того, як вирішувати питання щодо проведення виборів, котрі не відбулися 25 жовтня, у Маріуполі та Красноармійську. Засідання ради коаліції, що відбувалися ледь не щодня, до жодного результату поки що не призвели.
Фракції партій «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» (хоча і у них однозначної єдності в цьому питанні немає) вважають, що треба прийняти рішення про голосування у Маріуполі та Красноармійську 15 листопада 2015 року, оскільки в цей день в містах, де є понад 90 тисяч виборців і не обраний мер, буде другий тур виборів.
Однак фракції «Батьківщина» та «Самопоміч» заарканилися і наполягають на необхідності проведення повторної виборчої кампанії, оскільки, на їх переконання, вибори мають бути визнані такими, що не відбулися. Втім, в БПП зауважують, що передвиборча кампанія пройшла, тобто, частину виборчого процесу здійснено. Кампанія не відбулася лише в частині голосування, підрахунку голосів та оприлюднення результатів, тому доцільно завершити ту частину процедури, котра не проведена.
Подейкують, що голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський переконував депутатів, що необхідно ухвалити так званий закон для окремого випадку за процедурою «ad hoc» - без стандартного дотримання процедури щодо проходження документом комітетів та внесення у нього поправок між першим і другим читанням. Тобто, одномоментно прийняти закон в першому читанні і в цілому. Втім, на сьогодні ухвалювати ще нічого, бо жодного законопроекту від коаліції на розгляд парламенту внесено не було.
Серед народних депутатів ширяться чутки про відповідну законодавчу ініціативу народного депутата від БПП Руслана Князевича. Але тут ситуація як з чупакаброю - про неї багато хто чув, але майже ніхто не бачив, тобто, така законодавча ініціатива не зареєстрована. Відомо, хіба що, що у цьому проекті йдеться про голосування саме 15 листопада. Крім того, в БПП зазначають, що бюлетені, котрі стали каменем спотикання на виборах в цих двох містах, мають друкувати в Києві. Мовляв, саме друкування бюлетенів в приватній друкарні, котра нібито підконтрольна Рінату Ахметову, призвело до зриву голосування.
Наразі у Верховній Раді є два відповідні документи. Перший – законопроект від «Опозиційного блоку», яким пропонується призначити голосування з чергових виборів депутатів міськрад та міських голів у містах Красноармійську та Маріуполі Донецької області на неділю, 15 листопада 2015 року.
Другий – проект постанови позафракційного народного депутата Сергія Тарути, який пропонує Верховній Раді доручити Центральній виборчій комісії призначити та забезпечити організацію проведення повторних місцевих виборів у містах Маріуполі та Красноармійську на Донеччині, у якому про конкретну дату не йдеться.
Втім, дата 15 листопада, що не один раз пролунала, вже викликала неабиякі суперечки. Так, заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд вважає, що позиція ЦВК та двох «великих фракції коаліції про те, щоб вважати 25 жовтня 15 листопада і провести просто голосування - не витримує жодної критики». На її думку, це може стати прикрим прецедентом на майбутнє. Бо, мовляв, нічого не завадить «так само призначити вибори на окупованих територіях, визнавши, наприклад, що 21 лютого 2016 року є 25-м жовтня 2015».
Всі ці підозри зайвий раз демонструють рівень довіри всередині коаліції. Але, як мінімум, не можна не погодитися, що винні у зриві волевиявлення у цих двох містах мають понести відповідальність або за свої дії, або за бездіяльність.
У свою чергу, перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко переконує, що зараз все робиться для того, щоб знайти консенсус для спільного голосування коаліції з цього приводу. Щоб у найближчому майбутньому БПП не звинувачували в голосуваннях в унісон з фракцією «Опозиційного блоку». Втім, така «цнотливість» пропрезидентської фракції, зважаючи на спільне з ОБ прийняття в першому читанні змін до Конституції в частині децентралізації, аж перехоплює подих.
Крім того, у «великих фракціях» коаліції колег з «Самопомочі» та «Батьківщини» - не під запис - звинувачують демаршах, викликаних образами за невтішні результати виборів. Бо, дійсно, «Батьківщина» і «Самопоміч» осідлали коника щодо необхідності ротації ЦВК, оскільки там у 12 з 15 членів закінчився термін повноважень, передбачених Конституцією. Ця проблема існує понад рік, але до сьогодні всі удавали, що так і має бути, що у коаліції є глобальніші проблеми. Тому той факт, що питання до повноважень ЦВК виникло саме зараз, трохи дивує. Раніше жодна з фракцій не демонструвала такої принциповості, ніхто жодним чином не наполягав на тому, щоб змінити цю ситуацію. Чи всі сподівалися, що «підвішена» ЦВК попрацює на всі провладні політичні сили, але з’ясувалося, що підігрувала лише президентській?
Загалом, ініціатива про вибори 15 листопада у Маріуполі та Красноармійську може з легкістю набрати необхідні 226 голосів. У понеділок очікується проведення погоджувальної ради, можливо, коаліціянти збиратимуться і у президента. Тому, якщо на те буде бажання, придумають якусь юридичну форму, щоб благословити вибори в один день з другим туром мерських виборів. Бо ж на проведені цих виборів наполягають і США, і ЄС.
Втім, у Громадянській мережі ОПОРА і заявляють, що юридично обґрунтувати проведення повторного голосування на місцевих виборах 15 чи навіть 30 листопада майже неможливо. За словами координатора ОПОРИ Ольги Айвазовської, таке голосування може бути оскаржено, і судова інстанція найвищого рівня може взагалі його скасувати, бо закон не має зворотньої сили, тому важко буде визнати, що частина виборчого процесу вже відбулася.
Щоб довести свою правоту, Айвазовська запропонувала голові фракції БПП Юрію Луценку побитися об заклад з приводу того, що 15 листопада голосування не відбудеться. Чи прийняв він виклик – не зрозуміло.
Наступний пленарний тиждень покаже, хто з них мав би програти у суперечці. Але поки що програли ті українці, яким не дали можливості зробити свій вибір на дільницях в Маріуполі та Красноармійську.
Надія Пришляк
