Перегляд рішення Міжнародного суду ООН про розподіл шельфу між Україною і Румунією можливий тільки в тому випадку, якщо відкриються які-небудь важливі обставини, незнання яких вплинуло на вже ухвалене рішення.
Про це в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» (№ 4 (732), 7 - 13 лютого 2009 р.) заявив уповноважений України в суді Володимир ВАСИЛЕНКО.
«Відповідно до статуту суду, будь-яка зі сторін має право звернутися до нього з проханням переглянути своє рішення, але за умови, якщо з’являться якісь важливі обставини, незнання яких істотно вплинуло на рішення суду», - сказав дипломат.
Такими обставинами, за словами В.ВАСИЛЕНКА, можуть стати невідомі суду міжнародні домовленості або інші значущі документи.
«Наприклад, існувала якась домовленість, зафіксована документально, але суду про цей документ з тих чи інших причин не було відомо, а потім його виявили», - роз’яснив він.
Як повідомляв УНІАН, 3 лютого Міжнародний суд ООН в Гаазі (Нідерланди) виніс рішення, в якому зауважив, що о.Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України у визначенні серединної лінії при делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони. Міжнародний Суд ООН також вирішив не враховувати диспаритет у довжині прибережної лінії України та Румунії у Чорному морі при делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони.
Справа про делімітацію континентального шельфу і виключних економічних зон України і Румунії в Чорному морі перебувала в суді з ініціативи Бухареста з 2004 року. 16 травня 2006 року Україна подала до Міжнародного суду ООН контр-меморандум.
Румунська сторона звернулася до суду, оскільки вважала, що острів Зміїний є не островом, а скелею. Натомість Україна доводила, що о. Зміїний все ж таки є островом, і довжина української частини узбережжя навпроти спірних територій становить 1058 км, а румунської – 258 км. Відповідно, на переконання України, спірні території шельфу необхідно було поділити в пропорції 1 до 3: 53,3 тис. кв. км – за Україною, 21,9 тис. кв. км – за Румунією.
Острів Зміїний є територією України, що закріплено у договорі про добросусідство і співробітництво між Україною та Румунією 1997 року.
