Рада ухвалила законопроект про дипломатичну службу, з якого АП виключила положення про функцію "служіння українському народу"

12:33, 07 грудня 2017
192 0

Тарасюк розповів, що Адміністрація президента прибрала, зокрема, "дуже важливу" функцію парламентського контролю з тексту законопроекту і вилучила статтю, яка стосується консультацій перед призначенням глав дипломатичних представництв президентом України.

У комітеті виступили проти президентської поправки / Фото УНІАН

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні президентський проект закону про дипломатичну службу (№7322). Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 230 народних депутатів із 369, зареєстрованих у сесійній залі.

Як зазначив під час розгляду законопроекту народний депутат від "Батьківщини", член Комітету ВР у закордонних справах Борис Тарасюк, влітку цього року робоча група завершила роботу над проектом. Він зауважив, що за ініціативи міністра закордонних справ цей законопроект, за погодженням з комітетом, було передано Адміністрації президента.

Читайте такожБеззахисні громадяни

"Там він перебував цілих півроку. І що ж сталося з цим законопроектом, основу якого було зроблено робочою групою? З цим законопроектом сталося те, що Адміністрація президента прибирає дуже важливу функцію парламентського контролю з тексту законопроекту і вилучає статтю, яка стосується консультацій перед призначенням глав дипломатичних представництв президентом України", - сказав депутат і наголосив, що в комітеті виступили проти такої поправки.

Крім того, додав Тарасюк, із законопроекту зникло положення про таку функцію дипслужби як "служіння українському народу". "Можете здогадуватися, кому має тоді служити дипломатична служба", - сказав парламентарій.

Законопроектом визначається, що дипломатична служба – державна служба особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності посадових осіб дипломатичної служби, пов'язаній з реалізацією зовнішньої політики України, захистом національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.

Законопроектом визначаються основні завдання органів дипломатичної служби, серед яких забезпечення захисту національних інтересів України; реалізація зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на розвиток політичних, економічних, культурних, гуманітарних, наукових, інших зв'язків з іноземними державами та міжнародними організаціями; захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.

Вступ на дипломатичну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду дипломатичної служби за результатами конкурсу, крім випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює президент України. Серед іншого, встановлюється, що заробітна плата дипломатичних службовців, крім складових, що встановлені законом "Про державну службу", включає надбавку за дипломатичний ранг, у разі якщо їм не виплачується надбавка за ранг державного службовця.

Як повідомляв УНІАН, 20 листопада президент Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради України як невідкладний проект закону «Про дипломатичну службу».

Законопроект розроблено з метою реформування дипломатичної служби, приведення її до сучасних європейських і світових стандартів, підвищення престижності дипслужби та залучення нового кадрового потенціалу, а також задля уніфікації із положеннями закону «Про державну службу».

На думку глави держави, ухвалення даного закону не менш важливе, ніж побудова оборонної стратегії, затвердженої в Стратегічному оборонному бюлетені, та формування армії.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter