У 2018 році Антикорупційний суд в Україні не буде створено.
Про це сказав виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин на прес-конференції в Києві.
Він зазначив, що «ми не будемо мати антикорупційного суду в 2018 році - це вже гарантовано». За його словами, на цій сесії президентський законопроект заледве буде включений до порядку денного і розглянуто ( до кінця поточної сесії залишився один сесійний тиждень - з 16 по 19 січня, а наступна сесія розпочнеться вже 6 лютого- УНІАН).
«У Верховній Раді приблизно 10 депутатів, які вже перебувають у юрисдикції цього суду майбутнього і вони, навряд чи проголосують», - додав експерт.
Юрчишин наголосив, що президентський законопроект про антикорупційний суд недосконалий і «дискутувати по ньому можна ще півтора роки, і це якраз час до проведення президентських виборів - десь в районі президентських виборів теоретично можна було б очікувати прийняття цього закону, але тут один нюанс - хто ж в парламенті буде давати козир президенту на вибори».
Також Юрчишин зазначив, що «в парламенті дуже багато людей не зацікавлених в його (антикорупційного суду - УНІАН) запуску, або зацікавлені в запуску контрольованого антикорупційного суду, тому ми можемо отримати законопроект приблизно як зараз з укрупненням судів, коли просто перейменують якийсь там суд на антикорупційний і таким чином створиться в нас черговий антикорупційний суд, який не буде мати під собою жодних механізмів». Він наголосив, що окремі положення президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд (№7440) не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.
«Зараз виглядає ситуація дуже і дуже безперспективно», - додав експерт. При цьому наголосив, що ситуацію можна змінити, якщо буде консолідована позиція суспільства в цьому питанні, якщо буде постійна увага ЗМІ до цієї теми, якщо буде міжнародний тиск, то тоді законопроект може бути кращим.
На прес-конференції директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна оприлюднила дані загальнонаціонального дослідження, спільно з соціологічною службою Центру Разумкова проведеного з 15 по 19 грудня 2017 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Вона зазначила, що більшість опитаних готові довірити формування спеціального Антикорупційного суду двом інстанціям – представникам антикорупційних громадських організацій (41,7%) та експертам із західних країн (40,6%). В той же час готові доручити цю справу лише 9,9% опитаних депутатам Верховної Ради, 9,7% - суддям від органів судового самоврядування, 5,8% - представникам президента. При відповіді на це запитання можна було вибирати один і більше варіантів. Не змогли відповісти на це запитання 27,1%.
Директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк зазначив, що президентський законопроект має багато позитивних положень. Він додав, що «є два недоліки - перший, він запізнився на півтора роки, а другий, чиясь рука у вже написаний текст внесла деякі правки», якими введено ряд неприйнятних положень. За його словами, в законопроекті серед критеріїв для кандидатів в судді є такі, які можна по-різному трактувати. Він додав, що як приклад, можна провести паралель з конкурсом краси, де визначені параметри, що претендентки мають «бути блондинками з чорними очима, ростом 180 см, з вищою юридичною освітою і ще в них має бути якась загадка». Експерт зазначив, що коли потім вони стають перед комісією, то того, кого не хочуть допустити до посади, відсіюють за принципом «відсутності загадки».
Читайте такожСтворення Антикорупційного суду почнеться цього року - Порошенко
Хавронюк зазначив, що законопроектом передбачено, що громадська рада міжнародних експертів перевіряє кандидатів, але на сьогодні ще немає визначення, скільки має бути суддів Вищого антикорупційного суду, бо це передбачається визначити іншим законом, якого ще не існує. «Зараз ми будемо багато місяців займатися відбором кандидатів в судді, але не знаємо, в якій кількості», - додав експерт. За його словами, відповідно до законопроекту, масштабну роботу громадської ради з підбору кандидатів може бути скасовано Вищою кваліфікаційною комісією суддів України і без будь-яких чітких мотивів. Він наголосив, що відповідно до законопроекту міжнародні експерти мають працювати на безоплатній основі, що ставить питання, як залучити до дворічної роботи закордонних висококваліфікованих експертів.
Хавронюк зазначив, що законопроект виписано так, щоб «завалити» новий суд справами, оскільки інші суди мають передати в Антикорупційний суд справи, які стосуються корупційних дій, по яких вже почали провадження. «Таким чином в ручному режимі можна зробити таку ситуацію, щоб завалити цей новий суд тисячами дрібних справ, які формально підходять під його юрисдикцію і не дати йому будь-якої можливості почати розгляд серйозних топ-справ про корупцію», - наголосив він.
Як повідомляв УНІАН, 22 грудня 2017 року президент Петро Порошенко вніс до парламенту проект закону про Вищий антикорупційний суд. Також глава держави зареєстрував у ВР проект закону про внесення змін до закону "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з ухваленням закону "Про Вищий антикорупційний суд". Обидва законопроекти визначені як невідкладні.
Створення антикорупційного суду є однією з умов продовження співпраці з Україною її ключового кредитора - Міжнародного валютного фонду.
