Партія регіонів звертається до Генеральної Прокуратури України з проханням дати правову оцінку перейменуванню в одному з сіл Львівщини вулиці на честь воїнів батальйону «Нахтігаль».
Про це йдеться у переданій УНІАН заяві прес-служби ПР.
«Відверте обурення викликало рішення депутатів Нежухівської сільської ради від ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» щодо перейменування вулиці Миру на вулицю Воїнів батальйону «Нахтігаль» у селі Райлів Львівської області. Ця цинічна провокація миттєво зазнала категоричного осуду з боку співгромадян та міжнародної спільноти», – заявляють у Партії регіонів.
«Регіонали» підкреслюють, що «категорично засуджують спроби будь-яких політичних сил у будь-який спосіб пропагувати такі ганебні явища світової історії, як нацизм».
«Перемога у тій страшній війні була занадто тяжкою, щоб закривати очі на будь-які спроби реабілітувати та звеличити посібників фашистських загарбників. Ми не маємо жодного права допустити, щоб вулиці наших міст та сіл називалися на честь тих, хто воював на боці нацистів», – йдеться у повідомленні.
У ПР вважають неприпустимими «дії депутатів Нежухівської сільради, які своїм провокаційним рішенням завдають шкоди репутації України на міжнародній арені», а також закликають українців до пильності у питаннях, що стосуються «нашого історичного минулого».
«Попри безумовне право громади на самоврядування, представники місцевої влади мають розуміти всю повноту відповідальності за наслідки, які можуть бути викликані подібними одіозними рішеннями», – вважають «регіонали».
Як повідомляв УНІАН, сьогодні про своє обурення перейменуванням вулиці Миру на вулицю імені Воїнів батальйону «Нахтігаль» в одному з сіл Львівської області заявило Міністерство закордонних справ Російської Федерації.
За даними ЗМІ, нещодавно сільрада ухвалила рішення про перейменування у селі Райлів Стрийського району Львівської області вулиці Миру на вулицю Воїнів батальйону "Нахтігаль".
Ініціював перейменування вулиці депутат районної ради, представник Всеукраїнського об`єднання "Свобода" Мар`ян БЕРЕЗДЕЦЬКИЙ.
Довідка УНІАН. В одній із статей, присвяченій темі "Нахтігаль", кандидат історичних наук, екс-директор архіву Служби безпеки України Володимир В‘ЯТРОВИЧ зазначав, що створення «Нахтігаля» було результатом реалізації політики Організації українських націоналістів (бандерівців), направленої на підготовку власних військових кадрів. Домовленості про формування українського легіону в німецькій армії були досягнуті на переговорах з військовою розвідкою - Абвером у лютому 1941 року. Мобілізацією до легіону займалися керівники ОУН, які сформували його з членів своєї організації, що проживали на той час в окупованій німцями Польщі. Мобілізованих оунівців розділили на дві частини, які в українських документах фігурують як дружини українських націоналістів (групи «Північ» і «Південь»), у документах Абверу вони одержали кодові назви «Спеціальний відділ «Нахтігаль» і «Організація Роланд».
Співробітники «Нахтігаля» проходили навчання у підготовчих таборах Абверу на території генерального губернаторства. Завершувалася підготовка у військовому таборі у Нойгаммері разом із першим батальйоном спецполку абверу «Бранденбург 800». Батальйон «Роланд» формувався у Відні, а військова підготовка проходила в учбовому таборі «Зауберсдорф».
16 жовтня 1941 року українські старшини батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд» ухвалили звернення до німецького командування і керівництва Рейху «Меморандум українського Легіону». У документі містилися вимоги відновити проголошену незалежність України, звільнити заарештованих членів ОУН, забезпечити матеріально членів родин бійців Легіону, українізувати весь командний склад Легіону і направити його на боротьбу з більшовиками, не вимагати від учасників Легіону складати присягу на вірність Німеччині, у разі продовження служби надати можливість кожному бійцю підписати індивідуальний контракт строком на один рік.
Відповіддю стало переформовування у частину охоронної поліції і підписання індивідуальних контрактів на рік служби.
Підрозділам «Нахтігаля» у містах було також доручено охороняти місцеву німецьку адміністрацію. Наприкінці листопада 1942 року, щоб уникнути подальших втрат, офіцери-українці вирішили максимально обмежити активну участь батальйону в німецьких військових акціях.
1 грудня 1942 року бійці батальйону «Нахтігаль» відмовилися продовжувати контракт з німцями, через що багато хто з них, особливо старшини, були заарештовані. Деяким, серед них і головному командиру УПА Роману Шухевичу, вдалося втекти з-під варти. З часом багато воїнів батальйону влилися в Українську повстанську армію, де, як добре вишколені солдати, обіймали командні посади.
