Партія «Громадянська позиція» пропонує відкласти ухвалення «Генерального плану м. Києва до 2025 року», оскільки він не пройшов широкого громадського обговорення. Про це УНІАН повідомили у прес-службі партії.
За інформацією прес-служби, за участю керівників районних партійних організацій «Громадянської позиції» у Києві, громадських активістів і незалежних експертів відбулося обговорення проекту «Генерального плану м. Києва до 2025 року». На переконання учасників зібрання, приймати документ, який не має базових принципів впровадження та не пройшов належного громадського обговорення – не можна.
«Ми ініціювали проведення даного заходу, щоб під час відкритої дискусії всебічно розглянути проект Генерального плану, з’ясувати основні його недоліки та висловити конструктивні пропозиції щодо його реалізації, а в разі необхідності повернути Генплан на подальше доопрацювання», – повідомив голова Київської міської організації «Громадянської позиції» Олексій ГРИЦЕНКО.
Директор «Інституту міста» Олександр СЕРГІЄНКО вважає, що відкриті громадські слухання по Генеральному плану мають неодмінно пройти, і не тільки на рівні міста, але й на рівні районів і навіть мікрорайонів столиці. За його словами, громадськість має бути ознайомлена з такими базовими показниками Генплану, як площа зелених зон, житлової забудови, історичних ареалів. Це є обов’язковою умовою аби уникнути ситуації, коли, наприклад, протягом декількох останніх років площа парків і скверів у Києві скоротилася майже вдвічі – з 6,6 тис. до 3,6 тис. га. В цьому випадку, лише відкрите обговорення могло б дати киянам можливість контролювати виконання Генплану відповідно до визначених раніше показників розвитку міста.
«Також було б цілком логічно перед прийняттям нового проекту Генерального плану Києва до 2025 року заслухати звіт влади про виконання старого Генплану, де обов’язково мають бути визначені відповідальні за успіхи або провали в його реалізації», – наголосив О.СЕРГІЄНКО.
На думку голови «Київської ландшафтної ініціативи» Володимира КОЛІНЬКА, під виглядом нового Генплану може бути затверджено ще один план знищення Києва. Тому перед прийняттям цього документу необхідно детально проаналізувати усі закладені в ньому показники у відповідності до кількості населення Києва.
«Влада має забезпечити відкритий доступ громадськості до проекту Генплану. Оприлюднити на сайті КМДА усі його додатки, таблиці, карти, схеми, які зможуть ретельно дослідити фахівці і переглянути кияни. До сьогодні експерти і мешканці Києва не могли зробити цього через закритість цих документів від громадськості. Поспішне прийняття Генплану може тільки нашкодити місту, тому що він не враховуватиме громадську думку і реальні потреби киян», – додав експерт.
За підсумками обговорення було вирішено ухвалити спільну заяву від Київської міської організації «Громадянської позиції» і звернутися до голів депутатських фракцій у Київраді та голови КМДА Олександра ПОПОВА з наступними вимогами:
Відстрочити прийняття Генерального плану як такого, що не пройшов широкого громадського обговорення;
Ініціювати широке громадське обговорення проекту Генплану на рівні районів, серед громадських організацій і в експертному середовищі;
Оприлюднити на сайті Київради плани, карти і схеми розвитку столичних мікрорайонів у прийнятному для вивчення масштабі;
Забезпечити в Генплані збереження історичного центру Києва, культурних і природних перлин міста, заборонити забудову Пейзажної алеї, Андріївського узвозу, Дніпровських схилів, існуючих парків і скверів, буферних зон Софійського собору та інших архітектурно-історичних пам’яток;
Закласти в проект нового Генплану норми, що забороняють висотну та ущільнюючу забудову в центральній частині міста;
До прийняття нового Генплану виконати судові рішення та закінчити розгляд судових справ щодо повернення у власність міста усіх незаконно відведених земельних ділянок.
Альтернативою новому Генплану, вважають експерти та активісти «Громадянської позиції», могла б стати Концепція розвитку міської інфраструктури строком на 5 років. За її реалізацію мають персонально відповідати міський голова та голова Київської міської державної адміністрації.
«Приймати та реалізовувати стратегічно важливі документи неможливо, якщо відсутня відповідальність за їхній результат конкретних людей», – підсумував обговорення голова Київської міської організації «Громадянської позиції» Олексій ГРИЦЕНКО.
Генеральний план розвитку Києва є основним містобудівним документом, який визначає принципові рішення щодо розвитку, планування, забудови і використання територій міста Києва.
Нагадаємо, що 16 вересня 2010 року Київська міська рада за підтримки 80 депутатів прийнялаКонцепцію стратегічного розвитку столиці, яка є першим етапом у розробці Генерального плану розвитку Києва і його приміської зони до 2025 року.
30 жовтня 2011 року спливає строк громадського обговорення Генерального плану Києва, ініційованого Київською міською державною адміністрацією, під час якого громадськість може внести пропозиції і зауваження до проекту документу.
Зараз у Києві діє Генеральний план розвитку міста до 2020 року, який прийняли у 2002 році.
