Експерт пропонує Україні подивитися, що робить з Газпромом Литва

Юрій Корольчук прогнозує послаблення позицій РФ

Російський концерн «Газпром» втрачає в ЄС позиції газового монополіста, який не лише здійснює поставки газу, а й прагне здійснювати управління газотранспортними системами.

Таку думку висловив УНІАН експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук, коментуючи угоду про поділ литовської газової компанії Lietuvos dujos на дві окремі компанії, підписану німецьким енергоконцерном EON Ruhrgas, російським «Газпромом» і Міненерго Литви.

Угода передбачає, що одна з нових компаній опікуватиметься збутом газу, друга – управлінням магістральними газопроводами.

«Рішення про поділ литовської газової компанії Lietuvos dujos – це історичне рішення для енергетики Євросоюзу і перший серйозний удар по позиціях російського газового монополіста в ЄС. «Поділ» насправді, в першу чергу, означає те, що «Газпром» банально усунули від управління компанією Lietuvos dujos і залишили тільки право продавати газ», - сказав Ю.Корольчук.

Він відзначив, що для України «приклад Литви є прямим попередженням про неприпустимість розподілу акцій у форматі «33-33-33» у процесі майбутнього створення і акціонування консорціуму з управління ГТС».

«Саме від такої схеми відмовилася Литва», - сказав Ю.Корольчук.

За прогнозами експерта, в країнах ЄС слід чекати подальшого ослаблення позицій Росії.

«Наступного разу у Росії заберуть газові мережі Естонії. Зараз Естонія посилено працює над поділом газової компанії Eesti Gaas, де основним власником є «Газпром» (37%). Ще 9,85% акцій належить «Ітера Латвія», яка вважається близькою до «Газпрому». Як і у разі Lietuvos dujos, зі складу естонського Eesti Gaas мають бути виведені магістральні газопроводи, тобто основний актив», - сказав він.

Ю.Корольчук також відзначив, що рішення Литви про самостійне управління газопроводами «є більше політичним і стратегічним» і пов`язане з планами до 2015 року реалізувати власний проект з будівництва в Клайпеді LNG-терміналу, звідки надходитиме скраплений газ по магістральних мережах країни.

Крім того, Литва разом з Польщею починають реалізацію проекту з будівництва газопроводу-інтерконнектору GIPL – Gas Interconnection Poland–Lithuania, який дасть Литві можливість з 2018 року одержувати 2,3 млрд куб. м газу (70% потреб Литви) через Польщу.

«Зменшення Литвою споживання газу не вписується в плани «Газпрому», і Росія могла перешкоджати тому, щоб газ з LNG-терміналу і через газопровод-інтерконнектор GIPL надходив у газопровідну систему. Саме тому Литва використала умови «третього енергетичного пакету» для того, щоб повернути собі контроль над магістральними газопроводами», - відзначив Ю.Корольчук.