Юрій Корольчук прогнозує послаблення позицій РФ |
Таку думку висловив УНІАН експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук, коментуючи угоду про поділ литовської газової компанії Lietuvos dujos на дві окремі компанії, підписану німецьким енергоконцерном EON Ruhrgas, російським «Газпромом» і Міненерго Литви.
Угода передбачає, що одна з нових компаній опікуватиметься збутом газу, друга – управлінням магістральними газопроводами.
«Рішення про поділ литовської газової компанії Lietuvos dujos – це історичне рішення для енергетики Євросоюзу і перший серйозний удар по позиціях російського газового монополіста в ЄС. «Поділ» насправді, в першу чергу, означає те, що «Газпром» банально усунули від управління компанією Lietuvos dujos і залишили тільки право продавати газ», - сказав Ю.Корольчук.
Він відзначив, що для України «приклад Литви є прямим попередженням про неприпустимість розподілу акцій у форматі «33-33-33» у процесі майбутнього створення і акціонування консорціуму з управління ГТС».
«Саме від такої схеми відмовилася Литва», - сказав Ю.Корольчук.
За прогнозами експерта, в країнах ЄС слід чекати подальшого ослаблення позицій Росії.
«Наступного разу у Росії заберуть газові мережі Естонії. Зараз Естонія посилено працює над поділом газової компанії Eesti Gaas, де основним власником є «Газпром» (37%). Ще 9,85% акцій належить «Ітера Латвія», яка вважається близькою до «Газпрому». Як і у разі Lietuvos dujos, зі складу естонського Eesti Gaas мають бути виведені магістральні газопроводи, тобто основний актив», - сказав він.
Ю.Корольчук також відзначив, що рішення Литви про самостійне управління газопроводами «є більше політичним і стратегічним» і пов`язане з планами до 2015 року реалізувати власний проект з будівництва в Клайпеді LNG-терміналу, звідки надходитиме скраплений газ по магістральних мережах країни.
Крім того, Литва разом з Польщею починають реалізацію проекту з будівництва газопроводу-інтерконнектору GIPL – Gas Interconnection Poland–Lithuania, який дасть Литві можливість з 2018 року одержувати 2,3 млрд куб. м газу (70% потреб Литви) через Польщу.
«Зменшення Литвою споживання газу не вписується в плани «Газпрому», і Росія могла перешкоджати тому, щоб газ з LNG-терміналу і через газопровод-інтерконнектор GIPL надходив у газопровідну систему. Саме тому Литва використала умови «третього енергетичного пакету» для того, щоб повернути собі контроль над магістральними газопроводами», - відзначив Ю.Корольчук.