Про це в інтерв’ю УНІАН повідомив голова ОДА, коментуючи закон.
“Цей закон не вносить жодних непорозумінь на території області, оскільки 94% населення регіону є українцями. В області в окремих сільських радах є населення, що відносить себе до росіян або поляків. Приміром, у селі Петраші Віньковецького району споконвіку проживає 80% російського населення. А в селі Шаровечка Хмельницького району значна частина людей є поляками. Тому в цих громадах мрія будівництва своєї школи з’явилася не сьогодні, а двадцять років тому”, - вважає В.Ядуха.
Водночас губернатор притримується думки, що єдиною державною мовою в України має залишатися українська.
“Нас поєднує мова, яка закріплена Конституцією, себто українська. На найближчій сесії облради буде затверджена програма розвитку української мови на кілька років”, - сказав В.Ядуха.
***
В Івано-Франківську сьогодні на Вічевому майдані відбулася акція на захист української мови.
Як передає кореспондент УНІАН, модератором акції був секретар Івано-Франківської міської ради, член ВО "Свобода" Руслан Марцінків. Він закликав перехожих розпиляти дерев’яну колоду, під якою на папері був напис: «Закон про мови годиться на дрова».
Усі бажаючі підходили до колоди, брали в руки пилку і відрізали від неї шматки. Розпилювали «мовний закон» депутати міськради ВО «Свобода», журналісти, перехожі і навіть жінки.
***
Голова Полтавської обласної ради Іван Момот вважає, що Закон «Про засади державної мовної політики» допоможе задовільнити потреби представників усіх національностей, які проживають у регіоні, на збереження своєї мови, культури та традицій.
Про це він заявив в інтерв’ю УНІАН.
Він підкреслив, що Президент України Віктор Янукович доручив Кабміну утворити робочу групу для розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні.
“Отже, закон, який викликав широке обговорення, повинен виконуватися. Давайте відкинемо упередженість і зауважимо, що мова, як і суспільство, весь час розвивається. Тому не можна послуговуватися винятково усталеними традиціями, не зважати на динамічне оновлення всіх сфер життя, закривати очі на нові потреби, які виникають весь час у процесі інтегрування України в світову спільноту. Зрозуміло, що українська мова завжди була, є і буде державною”,- сказав І.Момот.
Він також вважає, що для Полтавщини, яка по праву вважається колискою літературної української мови, наразі важливим є питання про чистоту мови, якою полтавці користуються у повсякденні.
“На превеликий жаль, ми занадто засмітили свою рідну мову «суржиком», - сказав І.Момот.
Що ж до мовних потреб представників різних національностей, які проживають у регіоні, то, за словами І.Момота, по-перше, відсутнє їхнє компактне проживання, а по-друге, всі вони асимільовані в україномовне середовище.
Разом з тим, на Полтавщині зареєстровано 39 громадських об’єднань національних меншин, у тому числі 5 відділень і представництв всеукраїнських організацій. Найбільше з них єврейських – 8, по 5 російських та німецьких, по 3 ромських та вірменських. “Таким чином, реалізуються потреби представників усіх національностей, які проживають у нашому краї, на збереження своєї мови, культури та традицій”,-зазначив голова облради.
***
У Харкові учасники акції протесту проти мовного закону перемістилися із площі Свободи до пам’ятника Тарасу Шевченку саду імені Шевченка.
Як передає кореспондент УНІАН, учора близько 12.00 на площу Свободи прибули судові пристави і понад 15 працівників міліції.
Судові пристави зачитали постанову суду про заборону акції та попросили учасників протесту залишити площу Свободи.
При цьому вони відмовилися надати кореспонденту УНІАН інформацію про те, який суд і суддя виніс постанову про заборону акції.
У свою чергу, учасники протесту заявили, що в постанові, яку мають на руках судові пристави, вказано прізвище іншого судді, а не судді Ількіна Нуруллаєва, який вчора ухвалив рішення про заборону акції протесту на площі Свободи.
До місця проведення акції під’їхав аварійний автомобіль комунального підприємства «Харківводоканал».
Один із учасників акції Сергій Котляр зауважив, що подано нове повідомлення про проведення безстрокової акції, і продовжать її поруч із пам’ятником Т.Шевченку.
У коментарі УНІАН співорганізатор акції Дмитро Пилипець зазначив, що активісти мовного майдану виконають рішення суду і підуть з площі Свободи, однак протест не припинятимуть.
«Я вважаю, що краще не загострювати, перейти на інше місце. Головне зараз - зберегти наші речі, бо невідомо, куди вони їх можуть вивезти. Два наших намети вони нам так і не повернули. Але акція протесту продовжується, і ми продовжуємо стояти», - наголосив Д.Пилипець.
***
Голова Луганської обласної ради Валерій Голенко упевнений, що реалізація Закону «Про засади державної мовної політики» в регіоні не призведе до масштабних фінансових витрат.
Про це він заявив у коментарі УНІАН.
«У нас в області і до цього дня вивіски на установах, наприклад, двома мовами. На офіційних бланках обласної ради, до речі, теж дві «шапки»: українською і російською. Що стосується фінансових витрат на реалізацію закону, їх поки що не підраховували повністю, але навряд чи вони будуть настільки великі, як заявляли деякі «експерти». Отже реалізація закону не проб'є діру ані в обласному, ані в місцевих бюджетах», - сказав В.Голенко.
Також він повідомив, що на найближчій сесії облради, 17 серпня, буде розглянуто питання про заходи з реалізації Закону «Про засади державної мовної політики».
«В одному з його пунктів плануємо зазначити, що акти обласної ради прийматимуться державною мовою або російською мовою і офіційно публікуватимуться цими мовами, як і прописано в законі. Офіційною мовою всієї документації при цьому залишається українська», - зазначив В.Голенко.
Крім того, він підкреслив, що депутати звернуться до сільських, селищних, міських рад з рекомендацією вжити заходи, направлені на розвиток, використання і захист регіональних мов.
«У переважній більшості населених пунктів області регіональною буде саме російська мова, оскільки, за інформацією головного управління статистики в Луганській області, за даними Всеукраїнського перепису населення, майже 70% жителів вважають рідною саме російську мову», - сказав В.Голенко.
Також він нагадав, що Луганська обласна рада в 2006 році першою в Україні ухвалила рішення, в якому визначила: «вважаємо, що російська на території області є регіональною в тому значенні, яке описує Європейська хартія регіональних мов».
***
Представник Об’єднаної опозиції «Батьківщина» Анатолій Гриценко радить донести до кожного виборця прізвища тих народних депутатів, які голосували за мовний закон.
Як повідомляє сайт А.Гриценка, про це він сказав журналістам у Черкасах.
«Хай люди підуть у хату цього депутата, знайдуть його родичів, напишуть «подяку» на паркані. Щоб прізвище такого депутата знали на виборчій дільниці, щоб більше ніколи таких не було у Верховній Раді», - запропонував А.Гриценко.
За його словами, документ був прийнятий з порушеннями Конституції й буде одразу скасований новим опозиційним парламентом.
«Ніякого закону про язык немає, що б Янукович не підписував. Те, що прийнято з порушеннями Конституції, не є і ніколи не буде законом», - зазначив А.Гриценко.
Він нагадав про Нюрнберзький процес, на якому було визначено норму: людина має право не виконувати завідомо злочинні накази. Ця норма є у всіх конституціях демократичних країн, у тому числі у Конституції України. Таку норму містять навіть військовий статут, статути спецпідрозділу «Беркут» тощо. Тому А.Гриценко попереджає: «і Янукович, який підписав цей закон, і ті, хто його приймали з порушеннями норм Конституції, є співучасниками злочину».
«Наш народ втримав українську мову і культуру в набагато гірші часи, не піддасться тиску і зараз», - впевнений А.Гриценко.
***
У понеділок, 13 серпня, віце-прем’єр-міністр Раїса Богатирьова проведе нараду з питань підготовки системних пропозицій щодо удосконалення законодавчого забезпечення застосування мов в Україні, розробки та затвердження Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Міністерства охорони здоров’я України, нараду буде проведено на виконання доручень Президента України Віктора Януковича і прем'єр-міністра Миколи Азарова.
Нарада відбудеться в Будинку уряду за участю спеціально створеної робочої групи, до якої входять представники громадськості, відомі діячі освіти, науки і мистецтв, провідні фахівці з мовних питань.
