Як Тимошенко зазначає у вітанні, переданному УНІАН, «знаю, що багато хто з вас не любить це свято і не сприймає його, бо справді - який «день журналіста» для тих, хто ніколи не покидає битву, хто по життю і кожної миті є журналістом?».
За словами Тимошенко, «у нелегкі часи, а саме такі сьогодні переживає наша країна, журналісти - це не просто репортери, оператори, блогери, оглядачі, ведучі… Це люди, які перед загрозою остаточного падіння Правди та Свободи стоять на останній межі. Ваша здатність у цей час доносити до людей не «темники», а реальність нашого життя і є надією нації на одужання».
«У ваш день я просто хочу вас попросити: зробіть все можливе… Я знаю, що ви – робите, - зазначає Тимошенко. - Зараз пишу про всіх вас і відчуваю, що мене переповнює гордість за кожного з вас, за те, що ви у всіх нас є. Так склалося, що сьогодні ви - той антипод, який захищає всіх нас від отрути остаточного звикання до несвободи».
«Я дякую за це всім українським журналістам, - зазначає Тимошенко. - Говорю «всім», бо ті, хто зламався, хто увійшов до обслуги диктатури, хто калічить свідомість людей – той утратив право так називатися».
Як зазначає екс-прем’єр, звертаючись до журналістів, «ви намагаєтеся виглядати іронічними та малоемоційними прагматиками, які начебто лише відсторонено розповідають про те, що відбувається навколо. Але я знаю, що це не так. Я знаю, за цією іронією ховаються найпалкіші в країні серця, найглибші душі та найромантичніші люди. Ви просто навчилися пропускати весь біль через себе без анестезії та публічних емоцій. Але саме цей біль примушує вас залишатися на лезі бритви, бо таке ваше покликання – дихати в унісон з людством».
«Вітаю вас ще раз, мої дорогі! Ні, не з професійним святом, бо журналіст - це не тільки професія, це - доля, це - характер. Доки у нас є справжні журналісти, країна буде жити і прагнути до свободи», - наголошує Тимошенко.
