Українська Гельсінська спілка з прав людини просить уряд Юлії ТИМОШЕНКО оприлюднити незаконно утаємничені постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України із грифом «не для друку», прийняті в минулі роки.

Про це йдеться у відкритому зверненні УГСПЛ “Десять кроків, спрямованих на покращення стану із правами людини в Україні”, текст якого має в розпорядженні УНІАН.

“Саме в цих документах містяться дані про корупційні дії, незаконні пільги, привілеї та інші преференції для вищих посадових осіб держави”, - зазначають автори звернення.

Відео дня

Зокрема, йдеться про такі акти уряду: постанова № 1210 від 6 серпня 2003 р. "Про обслуговування будинками відпочинку "Конча-Заспа" та "Пуща-Водиця" окремих категорій осіб та пенсіонерів", постанова №838 від 5 липня 2004 р. "Про затвердження переліку підприємств, що звільняються від сплати земельного податку у 2004 році, і розмірів їх земельних ділянок" (з усіма подальшими змінами і доповненнями), розпорядження №688-р від 12 грудня 2002 р. "Про безоплатну передачу цілісного майнового комплексу колишнього аеродрому військової авіації у с.Гавриші", розпорядження №131-р від 12 березня 2003 р. "Про передачу цілісних майнових комплексів військових санаторіїв", розпорядження №372-р від 20 червня 2003 р. "Про реалізацію нерухомого військового майна СБУ", розпорядження №22-р від 20 січня 2004 р. "Деякі питання оплати праці суддів", розпорядження №23-р від 20 січня 2004 р. "Деякі питання оплати праці прокурорів і слідчих органів прокуратури", розпорядження №196-р від 11 березня 2004 р. "Про передачу Державному управлінню справами повноважень з управління пакетом акцій ВАТ "Готель "Дніпро", розпорядження №397-р від 18 червня 2004 р. "Про передачу конфіскованих за рішенням суду транспортних засобів", розпорядження №694-р від 8 жовтня 2004 р. "Про передачу об`єктів оздоровчого призначення", розпорядження №931-р від 22 грудня 2004 р. "Про передачу державних резиденцій №6 і 8" та інші.

Правозахисники просять внести до комп’ютерних правових систем назви актів уряду, що мають гриф ДСК, та проаналізувати обґрунтованість їх засекречування, а також створити реєстри нормативних актів, ухвалених Кабінетом Міністрів України та органами центральної виконавчої влади, доступні для громадськості.

Також УГСПЛ наполягає на скасуванні постанови Кабінету Міністрів №858 від 26 червня 2007 р. «Про затвердження технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яка передбачає оформлення закордонних паспортів тільки нового зразку. “Ці паспорти містять чіпи, на яких зберігається біометрична інформація громадян та інші їхні персональні дані: фактично держава вирішила "поділитися" всією приватною інформацією про громадян з іншими країнами, котрі отримають всю інформацію про особу при перетині кордону”, - заявляють правозахисники.

Крім того, УГСПЛ просить уряд Ю.ТИМОШЕНКО скасувати постанову Кабміну №11698 від 26 вересня 2007 р. «Про затвердження Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації». “Сьогодні дії оперативних підрозділів щодо контролю комунікацій (прослуховування телефонів, мобільних телефонів, відстеження електронних повідомлень, контроль за трафіком в мережі Інтернет) є значною мірою незаконними, оскільки в жодному законі не існує чіткої процедури надання і перегляду санкції на здійснення таких оперативно-розшукових заходів, терміну таких дій, правил використання отриманої інформації”, - йдеться у зверненні.

Правозахисники наполягають на перетворенні Державного департаменту з питань виконання покарань в цивільну службу, яка має бути структурним підрозділом Міністерства юстиції України, із збереженням усіх пільг для персоналу Департаменту, а також просять негайно скасувати наказ Державного департаменту з питань виконання покарань № 167 від 10 жовтня 2005 року, згідно з яким у складі Департаменту функціонує спецпідрозділ для боротьби з тероризмом, який, за словами правозахисників, використовується “для проведення обшуків засуджених і приміщень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, а фактично – для залякування позбавлених волі”.