Група дослідників з Національного центру дикої природи (NCW) в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, виявила сім муміфікованих гепардів і скелетні останки 54 інших кішок у п'яти підземних печерах, що входять до мережі печер Лауга неподалік від північного міста Арар. Про це пише discoverwildlife.
Їхні відкриття, опубліковані в журналі Communications Earth & Environment, вселяють надію на реінтродукцію не тільки гепардів на Аравійський півострів, але й інших тварин, що перебувають під загрозою зникнення.
Відзначається, що гепарди (Acinonyx jubatus) як вид з'явилися в плейстоцені, приблизно 1,5 мільйона років тому. З тих пір їх популяція різко скоротилася в усьому світі, і зараз вони мешкають всього на 9% свого історичного ареалу.
Наразі визнано п'ять підвидів, тільки один з яких - азіатський гепард (Acinonyx jubatus venaticus) - мешкає за межами Африки. Цей підвид занесений до Червоної книги загрожених видів - його популяція в дикій природі Ірану налічує всього 50-70 особин.
Цікаво, що азіатський гепард, який колись мешкав на Аравійському півострові, вимер у цьому регіоні приблизно в 1970-х роках. Точна причина зникнення цього підвиду з регіону неясна, хоча дослідники вважають, що це, ймовірно, сталося через поєднання факторів:
"Втрати і фрагментації середовища проживання, виснаження кормової бази, конфлікту між людиною і дикою природою, нерегульованого полювання і торгівлі гепардами в якості домашніх тварин або для полювання".
Хоча питання про відновлення популяції азіатського гепарда на Аравійському півострові обговорювалося, здійсненність такого проекту викликає сумніви через мізерно малий розмір дикої популяції в Ірані і, отже, невеликий генетичний пул. Однак результати цього останнього дослідження Національного центру дикої природи можуть змінити долю цієї кошки, що знаходиться під загрозою зникнення.
Особливості знахідки
Сім муміфікованих гепардів, виявлених дослідниками, були датовані методом радіовуглецевого аналізу і встановлено, що вони жили від 4240 до 150 років тому. Подальший аналіз ДНК показав, що тільки наймолодша особина генетично найбільш близька до азіатського гепарда; два старших гепарда, включаючи найстаріший датований екземпляр, були найбільш схожі на північноафриканського гепарда.
За словами провідного автора Ахмеда Аль-Буга і його колег, це припускає, що інші підвиди, крім азіатського гепарда, можуть сприяти реінтродукції гепардів на Аравійський півострів:
"Ми дійшли висновку, що відновлення популяції гепардів в Аравії може бути обумовлено найближчими підвидами виявлених гепардів".
Відзначається, що такий план робить зусилля з відновлення дикої природи більш здійсненними, оскільки він збільшує розмір доступного генетичного пулу. Це таким чином знижує частоту інбридингу і пов'язаних з ним вроджених дефектів, поширення хвороб і, в кінцевому підсумку, ризик вимирання.
Аль-Буг та інші з NCW вважають, що це останнє дослідження надає основу для інших, які займаються реінтродукцією тварин в райони, де попередні спроби відновлення дикої природи виявилися складними.
"Наші результати підкреслюють важливу роль, яку печери можуть відігравати як сховища стародавнього біорізноманіття, надаючи інформацію за відсутності еталонних програм відновлення дикої природи", - додали вони.
Новини археології
Дослідники пролили світло на останні століття життя шерстистого носорога, вивчивши шматок м'яса зі шлунка стародавнього вовка, муміфікованого в сибірській вічній мерзлоті.
Прекрасно збережені останки двомісячної самки вовка були виявлені в 2011 році недалеко від села Тумат на північному сході Сибіру. Вважається, що тварина загинула 14 400 років тому, коли зсув обрушив її лігво, заблокувавши вовченя та інших тварин всередині.
