Антикорупціонери оскаржують у новому Верховному суді засекречення декларацій працівників СБУ

17:39, 11 липня 2018
Суспільство
153 0
Суд розпочав розглядати справу про декларації співробітників СБУ / Фото УНІАН

Як передає кореспондент УНІАН, сьогодні вищий касаційний суд Верховного суду розпочав розглядати справу за касаційною скаргою Центру протидії корупції на рішення адміністративних судів першої та апеляційної інстанції стосовно засекречення декларацій про доходи керівного складу СБУ від голови до керівників обласного рівня.

Представник ЦПК Олена Щербан просить суд скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та зобов'язати СБУ і НАЗК як співвідповідача публікувати на сайті НАЗК електронні декларації керівного складу СБУ, а саме голови СБУ, його заступників, керівників СБУ обласного рівня, усіх посадовців СБУ, які призначаються на свої посади публічно відповідними указами президента.

Читайте такожАктивісти подали до суду на Порошенка через призначення Жебрівського аудитором НАБУ

Щербан зазначила, що дані особи не є секретними співробітниками СБУ, а тому і не ведуть контррозвідувальну чи оперативно-розшукову діяльність, тому їхнє засекречення і на цій підставі засекречення їх декларацій є незаконним.

У свою чергу представник СБУ у суді Сергій Бережний заявив, що дійсно не всі з 31 тисячі співробітників СБУ є представниками контррозвідувальних чи оперативно-розшукових підрозділів. Однак він зазначив, що в будь-який момент їхні персональні дані можуть набути грифу “цілком таємно” і тому на цій підставі їхні декларації також не підлягають опублікуванню на сайті НАЗК.

Крім того, він зауважив, що сайт НАЗК має рівень захисту для документів під грифом “для службового користування”. А в той же час персональні дані оперативників та контррозвідників СБУ є державною таємницею, тобто вони не можуть внесені в будь-які реєстри, які підключені до мережі інтернет, а отже на сайт НАЗК.

Слід зазначити, що суд запитав у Бережного чи є всі 31 тисяча співробітників оперативними працівниками, які здійснюють розвідувальну та оперативно-розшукову діяльність.

“Чи є у вас бухгалтери, чи є у вас якісь будівельні органи, або якісь інші, що не виконують такої діяльності”, - запитав суд.

На це Бережний сказав, що є підрозділи, що займаються контррозвідкою, але визнав, що є бухгалтери і юристи, які не ведуть таку діяльність.

Суд запитав, чому тоді не можливо надати декларації бухгалтерів та юристів СБУ для публічного доступу. На це представник СБУ зазначив, що засекречено не декларації, а інформацію, яка відноситься до державної таємниці. А державною таємницею, за його словами, можуть бути як дані про окремих співробітників, так і в цілому по всьому закладу, підрозділу, установі, або і в цілому по СБУ.

Також він додав, що інформація стосовно керівництво СБУ також є засекреченою попри те, що прізвища їхні всім відомі, оскільки в деклараціях міститься інформація про домашню адресу та інші персональні дані “і за сукупністю це державна таємниця”.

В свою чергу представник ЦПК заявила, що прізвища керівництва СБУ всім відомі і ніяк не може бути державною таємницею. Також вона звинуватила представника СБУ у маніпуляції: “в позовній заяві ми просимо відкрити декларації вичерпного переліку посадовців СБУ тому жодних секретних даних розсекречено бути не може”.

Заслухавши сторони судового розгляду суд попри очікування не виніс рішення. А оголосив перерву до 19 вересня. Таку довгу перерву в засіданні суд пояснив періодами відпусток.

Нагадаємо, що ЦПК також подав аналогічну позовну заяву до цього ж суду стосовно засекречення декларацій військових прокурорів, однак до сьогодні засідання по цій справі ще не призначено.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter