Верховна Рада України відкрила шлях для підписання головою парламенту та президентом закону про повну загальну середню освіту.
Як передає кореспондент УНІАН, ВР не підтримала постанову про скасування рішення Верховної Ради України від 16 січня 2020 року про прийняття в другому читанні та в цілому як закону проекту закону України «Про повну загальну середню освіту».
За скасування проголосувало лише 58 народних депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів.
Читайте такожМіносвіти встановлюватиме мінімальну ціну на навчання за контрактом у вишах
Депутат Наталія Королевська (фракція «Опозиційна платформа - за життя»), виступаючи на засіданні парламенту, зазначила, що цей закон необхідно скасувати, оскільки він передбачає в школах вивчення української мови, але водночас не дає можливості вивчати російську мову, обмежуючи права російськомовних громадян.
Вона наголосила, що навіть багато народних депутатів в парламенті між собою спілкуються російською мовою.
В основному за скасування закону проголосували депутати із фракції "ОПЗЖ".
Як повідомляв УНІАН, 16 січня Верховна Рада ухвалила закон «Про повну загальну середню освіту» (№ 0901). Закон підтримали 327 народних депутатів.
Законом передбачено три моделі навчання: перша для корінних народів України, що не проживають у середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала, найперше йдеться про кримських татар. Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Читайте такожОпитування: 80% українців хочуть, щоб держслужбовці говорили українською
Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковій школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
Серед іншого, законом передбачена педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів.
