Згідно з Європейською хартією регіональних або міноритарних мов, тільки центральні органи влади можуть змінювати статус мови, заявив в інтерв`ю тижневику «Дзеркало тижня» (22 – 28 липня) високопоставлений співробітник Секретаріату Ради Європи з питань імплементації Європейської хартії регіональних або міноритарних мов Хасан БЕРМЕК.
«Згідно з положенням Хартії, надавати будь-який статус мові можуть тільки органи центральної влади. Саме центральна влада країни визначає, яка мова й в якому регіоні потребує надання їй певного статусу. Нас цікавить принципове питання створення механізмів імплементації Хартії на державному рівні. Дії ж регіональної влади не регулюються Хартією», - підкреслив Х.БЕРМЕК.
Він зазначив, що в тексті Хартії не проводиться розмежування між регіональною або міноритарною мовами. За його словами, тільки центральні органи влади будь-якої держави, що ратифікувала Хартію, уповноважені вирішувати, яка мова на якій території є регіональною або міноритарною. При цьому кожна держава трактує цей термін як міноритарну мову або як мову меншини, або як регіональну мову.
Експерт підкреслив, що Хартія не передбачає окремих механізмів захисту тієї або іншої мови. Він повідомив, що визначення терміну «регіональні або міноритарні мови» дається в пункті а) статті 1 Хартії: традиційно використовуються в межах певної території держави її громадянами, які утворюють групу, за своєю чисельністю меншу, ніж решта населення цієї держави; відрізняються від офіційної мови (мов) цієї держави; до них не відносяться діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів».
На запитання, чи передбачає Хартія захисні механізми для державної мови, Х.БЕРМЕК відповів, що під час розробки Хартії ситуація в Західній Європі не припускала такого розвитку подій, які спостерігаються зараз у Східній Європі й, зокрема, в Україні. «У більшості статей Хартії ми говоримо про мови, традиційні для цієї території, але які використовуються в меншій мірі, ніж державна мова або мови», - додав він. За його словами, наприклад у Швейцарії Хартія захищає італійську й ретороманську мови: хоча вони є одними з чотирьох державних мов цієї держави, вони також потребують певного захисту.
«Для того, щоб коментувати ситуацію в Україні, потрібно дочекатися висновку комітету експертів. Але в будь-якому випадку жодне з положень Хартії не може трактуватися так, щоб це зменшувало значення державної мови. В Хартії неодноразово підкреслюється: кожен громадянин, незалежно від того, якою мовою він говорить, повинен вивчати і використовувати державну мову своєї держави», - підкреслив Х.БЕРМЕК.
Як відомо, місцеві ради Донецької, Запорізької, Харківської, Миколаївської, Луганської областей, а також Харкова, Севастополя, Дніпропетровська, Донецька та Луганська, апелюючи до Конституції України та Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, ухвалили рішення про надання на своїх територіях російській мові статусу регіональної.
