Українським музеям можуть дозволити заробляти, повідомляє тижневик «Коментарі».
Верховна Рада ухвалила в першому читанні доповнення до закону України «Про музеї та музейну справу». Документ розширює музеям можливості для залучення додаткових джерел фінансування, дозволяючи їхньому керівництву повною мірою виявляти в цьому фантазію. Наприклад, вводити нові платні послуги, отримувати прибуток від роботи музейних крамниць, установ громадського харчування тощо.
Музеї Європи і Америки вже давно працюють за подібною моделлю, пише видання. Як правило, усі більш-менш значні музеї мають дитячі ігрові кімнати, кав’ярні або ресторани, крамниці (з великим асортиментом друкованої продукції, авторських виробів, сувенірів), концертні майданчики.
У багатьох музеях також відбуваються концерти, фестивалі, організовуються кіноклуби, працюють бібліотеки, навчальні програми. Це дозволяє розширити аудиторію й отримати додаткові прибутки.
Дбають західні музеї і про реорганізацію експозиції відповідно до вимог часу та психології пересічного відвідувача, якому хочеться «торкнутися», потримати експонати в руках. У залах встановлюють демонстраційні вузли, які забезпечують тактильний контакт із експонатом, використовують звуковий супровід, 3D-графіку тощо.
Експозиції ж більшості музеїв України вибудувані статично, особливо це стосується музеїв історичного профілю, зокрема археологічних.
Оцінюючи експозицію Дніпропетровського історичного музею, що не змінювалася вже більше як 30 років, його директор Надія КАПУСТІНА бачить безліч помилок у її побудові й вважає за необхідне здійснити реекспозицію з використанням новітніх технологій. Однак вона переконана, що брак коштів не дозволить зробити це протягом найближчих 10-20 років. За словами Н.КАПУСТІНОЇ, відсутність податкових пільг для спонсорства гальмує участь комерційних структур у розвитку музейної справи.
Сьогодні навіть провідні музеї, зокрема Національний художній, маючи відвідуваність на рівні 75 тис. осіб на рік, не можуть собі дозволити закупівлю комп’ютерного, інтерактивного устаткування для експозицій. «Якщо Міністерство культури готове профінансувати придбання сучасної техніки для поліпшення роботи з відвідувачами, то ми оперативно надамо список і кошторис необхідного устаткування, тому що чітко знаємо, чого хочемо», — зауважив науковий співробітник НХМУ Сергій СЕЛЕЗНЬОВ.
Щоб поповнити свої бюджети, американські музеї використовують систему «друзі музею» (це приносить їм близько 20% від загальної суми надходжень).
«Друзі музею» - це щось подібне до клубу, члени якого, роблячи щорічні внески, отримують вільний вхід у музей, а також доступ до різноманітних ексклюзивних заходів. Багато хто вважає, що українське суспільство ще не дозріло до впровадження такої системи.
Водночас “Коментарі” зазначають, що музеї можуть спробувати впровадити нові методи отримання прибутку й багато чого досягнуть. Про це свідчить досвід київського музею Михайла Булгакова. Там немає можливості відкрити кав’ярню, але регулярно проходять чаювання на веранді. А завдяки журфіксам (музичним вечорам), булгаковцям удалося викупити для музею із приватної колекції унікальний рояль «Кернтопф і син», резюмує тижневик.
