Представники Фонду державного майна України і «АрселорМіттал Дуйсбург ГмбХ» у ході сьогоднішнього засідання Господарського суду Києва виступили з вимогою припинити розгляд справи за позовом Генеральної прокуратури України про визнання незаконною Додаткової угоди до договору купівлі-продажу «Криворіжсталі».
Як передає кореспондент УНІАН, свої вимоги вони пояснили відсутністю у Генпрокуратури законних підстав для подачі такого позову.
Як заявив у суді представник Генпрокуратури, основною причиною позову стало перевищення Фондом держмайна своїх повноважень під час підписання Додаткової угоди до договору купівлі-продажу «Криворіжсталі», оскільки будь-які зміни до договору купівлі-продажу могли вноситися виключно за узгодженням з Кабінетом міністрів України.
У свою чергу, представник ФДМ зазначив, що згідно з чинним законодавством Фонд держмайна має повне право вносити зміни до договорів купівлі-продажу державного майна. При цьому він наголосив, що жоден пункт інвестзобов‘язань АМД не був скасований, а були лише продовжені терміни виконання по деяких з них у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, а саме початком світової фінансово-економічної кризи. Представник ФДМ також заявив про необхідність отримання судом пояснень від самого Кабінету міністрів.
У свою чергу, партнер юридичної фірми «Бейкер і Маккензі» Світлана РОМАНОВА, що представляла в суді інтереси «АрселрМіттал Дуйсбург ГмбХ» (АМД), зазначила, що саме Кабмін дав Фонду держмайна доручення укласти додаткову угоду з АМД. Відповідні зобов`язання Кабмін узяв на себе, коли в листопаді 2008 року підписував Меморандум про взаєморозуміння з підприємствами гірничо-металургійного комплексу України.
Проте суддя Господарського суду Олег ХРИПУН відхилив вимоги АМД і ДМ і переніс слухання справи на 5 жовтня цього року. Він також зажадав від ФДМ надати всі документи щодо узгодження Фондом Додаткової угоди до договору купівлі-продажу «Криворіжсталі» з Кабміном.
Як повідомляв УНІАН, у ході сьогоднішнього засідання Господарського суду Києва представники АМД і ДМІ заявили протест проти розгляду справи по суті у зв`язку з відсутністю представника Кабінету Міністрів України. На думку відповідачів, саме Кабмін, а не Генпрокуратура є основним позивачем у даній справі.
Проте Генпрокуратура наполягала на початку розгляди справи, з чим згодився суддя О.ХРИПУН.
Як повідомляв УНІАН, у липні 2010 року ГПУ висунула позов до Фонду держмайна України (ФДМУ) і компанії "АрселорМіттал Дуйсбург ГМбХ" про скасування Додаткової угоди до Договору купівлі-продажу від 14 травня 2009 р. Разом із тим, за даними АМКР, згідно з Угодою про купівлю-продажі «Криворіжсталі», всі спори між сторонами підлягають розгляду виключно в Міжнародному комерційному арбітражному суді (МКАС) при Торгово-промисловій палаті України (ТППУ). «Всупереч положенням Договору купівлі-продажу, Генпрокуратура звернулася з позовом не до МКАС, а до Господарського суду, тим самим порушивши умови Договору. Це є грубим порушенням українського і міжнародного права», - наполягає «АрселорМіттал Кривий Ріг».
У компанії уточнюють, що в разі позову до іноземної юридичної особи діють норми Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої приєдналася Україна. «Норми Конвенції в частині дотримання процедури оповіщення відповідача-нерезидента не були виконані, і до першого слухання, яке було призначено, але не відбулося 15 вересня (за офіційним твердженням суду – «через неявку обох сторін»), компанія-відповідач не була поінформована про позов. Наскільки нам відомо, належним чином відповідач не поінформований і на даний момент, і, схоже, норми Конвенції будуть порушені знову: процедура інформування відповідача-нерезидента, згідно з Конвенцією, може зайняти близько півроку, а суд уже призначено на 1 жовтня 2010 року», - повідомляється в прес-релізі.
Довідка УНІАН. Компанія Mittal Steel Germany GMBH (Німеччина) наприкінці жовтня 2005 року придбала 93,02% пакета акцій ВАТ «КГМК «Криворіжсталь».
28 жовтня 2005 року Фонд держмайна України і Mittal Steel Germany GMBH підписали договір купівлі-продажу, яким передбачена велика соціально-екологічна програма.
У 2006 році компанія Mittal Steel повідомила про злиття з компанією Arcelor.
